ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ У ТВОРАХ ІВАНА КОРСАКА

Анотація

У запропонованій статті аналізуються формування та корекція історичної пам’яті у романах Івана Федосійовича Корсака, волинського прозаїка, публіциста, журналіста. Корсак мені був цікавий як особистість. Людина, яка «сама себе зробила». Яка вміла працювати на результат. Яка досягала успіхів. І яка, навіть коли виникали чималі труднощі, вміла їх переборювати. І головне – це була людина, діяльність якої мала конструктивний характер. Події, що сталися після розвалу Радянського Союзу, докорінно змінили не лише геополітичну ситуацію в Європі та світі, а й призвели до зміни акцентів у підходах до розуміння та вивчення історичної минувшини. Тож на повістці денній новопосталої, на початку 90-х років ХХ століття, України особливої актуальності набули питання вивчення національної, замовчуваної раніше, історії, формування спільної колективної пам’яті, конструювання нових схем національної ідентичності. Враження від життя, роздуми про нелегку долю простих людей, сільських трудівників Іван Феодосійович описував у своїх новелах. А з часом його заполонила історична тематика, біографії українських діячів. Будучи автором двох десятків історичних романів, І. Корсак береться за дослідження маловідомих фактів української історії, життєвих цінностей та долі визначних громадських і культурних діячів, ставши одним із сучасних українських прозаїків, який поряд з істориками та публіцистами взявся за важливу і водночас складу справу – формування національної історичної пам’яті та ідентичності через літературу, доносячи до широкого загалу замовчувані у радянський період історичні факти, розкриваючи значущі події національної історії, розвиваючи біографістику як напрям наукових досліджень.