БОРОТЬБА ЗА ІНВЕСТИТУРУ МІЖ СВІТСЬКОЮ ТА ДУХОВНОЮ ВЛАДОЮ В АНГЛІЇ В ДОСЛІДЖЕННЯХ УКРАЇНСЬКОГО МЕДІЄВІСТА Л. БЕРКУТА

Анотація

Різноманітні вектори наукової діяльності українського медієвіста, професора, доктора історичних наук Л. Беркута (1879–1940) протягом життя постійно перепліталися. Наукові вподобання вченого спрямовували розвиток його подальших дослідницьких студій. Історія раннього християнства та Західної церкви стала сферою наукових вподобань Л. Беркута ще в період його навчання в Київському університеті св. Володимира, а також викладання у Варшавському університеті. У своїх наукових студіях, присвячених історії середньовічної церкви, Л. Беркут влучно акцентує свою увагу на ролі церкви в політико-правовій системі середньовічного суспільства. Процес розвитку соціальних складників, формування політичних відносин в європейських державах багато в чому залежали від взаємин між державою та церквою, цілком логічно зазначає український дослідник. Однак відносини не були лінійними або простими, дуже часто відбувалося суперництво чи зіткнення інтересів двох гілок влади – світської і духовної, яке познача- лося у формі кризи, іноді навіть гострої, хоча в той час вказане протистояння не набувало ще такого взаємного антагонізму, який виник в Англії в XVI ст. Стаття присвячена проблемам протистояння між церквою та королівською владою в Англії кінця ХІ – початку ХІІ ст., а також аналізу церковно-політичних поглядів групи авторів, що підтримують сторону короля в розпал суперечки між Генріхом І Боклером та Ансельмом Кентерберійським, на прикладі характеристики анонімного автора і його публіцистичного твору «Іоркські трактати». Прекрасно володіючи латиною, український дослідник лаконічно передає головне положення цього твору – «гідність та пріоритет королівської влади над священицькою». В розвиток своєї думки Л. Беркут цілком правильно зазначає, що вказана богословсько-філософська теза з часом крізь віки, особливо в період реформаційних тенденцій в Англії XVI ст., буде культивуватися і стане одним з тих каталізаторів, які призведуть до того, що саме король як «відображення земної влади Христа» стане і єдиним верховним земним главою Церкви Англії. У статті детально проаналізована монографія Л. Беркута, яка була присвячена саме цій тематиці, – «Йоркские Трактаты как источник для характеристики английских церковно-политических идей в эпоху конкордата 1107 г.».