АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ МАРАМОРОСЬКОЇ ЄПАРХІЇ НА ЗЛАМІ XVIII СТОЛІТТЯ

Анотація

На основі наукових праць та джерельного матеріалу Державного архіву Закарпатської області зроблена спроба опису адміністративного устрою Марамороської православної єпархії в комітаті Мараморош. У статті висвітлено головні етапи в структурній розбудові та становленні еклізійної одиниці в 1690–1740 роках. Головним керівним органом єпархії були собори протопопів. Останні фактично виконували основне завдання в житті єпархії – забезпечували обрання єпископату, розглядали пастирські та парафіяльні питання, в цілому були і законодавчим, і виконавчим органом. Аналіз дослідницького матеріалу дозволяє стверджувати, що собори протопопів були ключовою формою взаємозв’язку та взаємовідносин між духовенством, чернецтвом і єпископатом єпархії. Отже, базовим принципом устрою єпархії був принцип соборності. Метою статті є аналіз вивчення інституції, етимології, структури, прав та завдань соборів як головної адміністративної та керівної складової єпархії. Адміністративний устрій єпархії складався з системи протопопій (благочинь), парафій, монастирів та скитів. В силу історичних обставин ситуативними центрами чи осідками єпархії в різний період були монастирі в селах: Вільхівці, Драгово, Імстичево, Кричево та Угля. Саме в цих обителях проводилися собори протопопів, рішення яких впливали на устрій та розвиток єпархії. Управління єпархією здійснювалося єпископом, якого обирав собор духовенства. Однак, рішення соборів затверджувалися світською владою – королівським Трансільванським урядом. Остання безперечно мала вплив на постанови та рішення соборів, однак на практиці не втручалася в діяльність та адміністрування єпархією. Проаналізувавши джерельний матеріал, автор приходить до висновку, що політично протестантській владі в комітаті Мараморош було вигідніше підтримувати православний єпископат, аніж мукачівських греко-католицьких духівників, які були ближчими до римо-католицизму. Через призму джерел автор показує спільне і відмінне у адміністративних устроях двох контрцентрів – Мукачівської греко-католицької та Марамороської православної єпархій.