НАЦІЄТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ: КОРИФЕЇ В СУСПІЛЬНІЙ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ

  • Олег Казмірчук
  • Олександр Курчаба
  • Галина Єрко
Ключові слова: театр корифеїв, історична пам’ять, нація, суспільна свідомість, М. Кропивницький, М. Садовський, М. Заньковецька, Г. Гусейнов

Анотація

У статті зроблена спроба проаналізувати потенціал історичної пам’яті про театр корифеїв у контексті утвердження цінностей та ідеалів української нації у XXI столітті. Зауважено на потребі збереження та популяризації кращих зразків культурної спадщини України з огляду на глобалізаційні процеси та їх виклики. Розглянуто три напрями, за якими доцільно здійснювати повернення в національну пам’ять здобутків корифеїв. У першому напрямі, науковому, охарактеризовано основні академічні опрацювання цієї темати- ки за останнє десятиріччя – численні публікації та монографії, зокрема дослідження українського вченого- літературознавця А. Новикова про засновника нового українського театру М. Кропивницького. Другий напрям – художньо-літературний – висвітлює характерні форми й жанри образної інтерпретації життя і діяльності митців українського театру кінця XIX століття. Зосереджено увагу на сучасних підходах – появі «літератури факту» як методу письменства про добре відомий факт, що показаний у новому авторському висвітленні. Серед таких поодиноких зразків наголошено на роботах лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Г. Гусейнова – «Господні зерна» та «Незаймані сніги». Третій напрям – кінематографія – окреслено як перспективний та потрібний канал популяризації спадщини корифеїв, однак поки не розроблений. З’ясовано актуальність кінематографічного відображення мистецької тематики, зокрема про родину Тобілевичів, яка дала Україні знаних театральних діячів, про творчий дует і сімейну пару М. Садовського і М. Заньковецької, про батька нового українського театру М. Кропивницького. Визначено загальноосвітній, виховний та об’єднавчий потенціал спадщини корифеїв у кристалізації ціннісних орієнтирів української нації.

Посилання

1. Барановська Н.М. Національна історико-культурна спадщина в системі історичної пам’яті та викликів сучасної глобалізації. Historical and Cultural Studies. 2016. № 1. С. 7–12.
2. Горбань С. Зірка та лев, або Лицедійка. Львів. Пані. Панянки: збірка / упор., авт. передм. Н. Нікалео. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2018. С. 42–89.
3. Гусейнов Г. Господні зерна: художньо-документальний життєпис у 8 кн. Кривий Ріг : Видав. дім, 2000–2004.
4. Гусейнов Г. Незаймані сніги: п’ятнадцять мандрівних історій. Документальні повісті: в 3-х кн. Дніпропетровськ : АртПрес. Кн. 2. 2010. 559 с.
5. Дубовик С. Український професійний театр кінця XIX – початку XX століть. Огляди джерел та документальні нариси. 2018. № 2-3. С. 52–61.
6. Клочек Г. Про «стратегію і тактику» актуалізації в сучасній українській суспільній свідомості феномена театру корифеїв як важливого націєтворчого чинника. Українська мова і література в школі. 2010. № 7. С. 36–38.
7. Коломієць Р. Марко Кропивницький. Харків : Фоліо, 2018. 128 с.
8. Крижановська Н. Феномен «Театру корифеїв» в культурному житті Південноукраїнського регіону. Науковий вісник Миколаївського національного університету ім. В. Сухомлинського. Сер.: Іст. науки. 2013. Вип. 3.35. С. 99–105.
9. Новиков А. «…Він вважав себе дворянином»: з історії роду Марка Кропивницького. Літератури світу: поетика, ментальність і духовність: збірник наукових праць. 2017. № 10. С. 177–188.
10. Новиков А. Драматургія Марка Кропивницького: образи і прообрази. Історико-літературний журнал. 2010. № 18. С. 210–218.
11. Новиков А. Український театр і драматургія: від найдавніших часів до початку XX ст. : монографія. Харків : Харківське історико-філологічне товариство, 2015. 412 с.
12. Новиков А. Учитель корифеїв: життя Марка Кропивницького. Харків : ХІФТ, 2019. 248 с.
13. Новиков А. Художній універсум Марка Кропивницького : монографія. Харків : Майдан, 2006. 352 с.
14. Печерська Н. Театр корифеїв VS Російська імперія: як українські митці рубали щупальця національній амнезії. Інститут Просвіти. 2019. 29 березня. URL: https://iprosvita.com/teatr-koryfeiv-vs-rosijska-imperiia-iak-ukrainskimyttsi-rubaly-shchupaltsia-natsionalnoi-amnezii/
15. Соломаха Н. Традиції театру корифеїв і сучасне театральне мистецтво України. XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція «Advanced technologies of science and education». URL: http://intkonf.org/solomaha-n-l-traditsiyi-teatrukorifeyiv-i-suchasne-teatralne-mistetstvo-ukrayini/
16. Театр корифеїв та національна пам’ять: проблеми і перспективи. Театр корифеїв: блог. 2014. 28 квітня. URL: http://yuzik15.blogspot.com
17. Топська Н. Батько українського театру. Київ : Книжкова база «Альфа», 2017. 64 с.
18. Український театр в умовах сучасних соціальних та естетичних викликів (оглядова довідка) / Міністерство культури України, Національна парламентська бібліотека України, Інформаційний центр із питань культури та мистецтва. 2016. Вип. 9/4. 36 с. URL: https://nlu.org.ua/storage/files/Infocentr/Tematich_ogliadi/2016/Teatr16.pdf
19. Харитонова В. Музична творчість М.Л. Кропивницького – важлива складова формування професійного українського театру як синкретичного мистецтва. Культура України : науковий збірник. 2015. № 51. С. 128–134.
20. Хорунжий Ю.М. Садовський садить сад – з Марією і без: роман. Київ : Фенікс, 2005. 392 с.
21. Шпаковська В. Основні тенденції розвитку жанрів українського музично-драматичного театру кінця ХХ – початку ХХІ століття. Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття / Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України; Редкол.: В. Сидоренко (голова) та ін. Київ : Інтертехнологія, 2006. С. 827–866.
22. Шурапов В. Марко Кропивницький та його спадкоємці : історичний нарис. Кіровоград : КОД, 2010. 391 с.
Опубліковано
2021-07-09
Як цитувати
Казмірчук, О., Курчаба, О., & Єрко, Г. (2021). НАЦІЄТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ: КОРИФЕЇ В СУСПІЛЬНІЙ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ. Літопис Волині, (24), 98-102. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.16
Розділ
Історія України