ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ПАРКОВІ ПАМ’ЯТКИ В СИСТЕМІ ЕКСКУРСІЙНО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОЇ ВІННИЧЧИНИ
Анотація
У статті досліджуються історико-культурні паркові пам’ятки в системі екскурсійно-туристичної діяльності на прикладі сучасної Вінниччини. Актуалізуються питання щодо посилення значення історико- культурної спадщини на прикладі парків – пам’яток садово-паркового мистецтва в сучасних культурно-розбу- довчих процесах України, вивчення історії пам’яток, їх використання в екскурсійній діяльності. Розкривають- ся наукові підходи до ключових понять: «історико-культурна пам’ятка», «парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва», «екскурсійно-туристична діяльність», «історична місія», які осмислені в контексті стратегічних перспектив Вінниччини, наголошується на винятковій ролі історичного контексту в екскурсійно-туристичній діяльності. На основі досліджень українських учених, міждисциплінарного підходу до предмета дослідження осмислюється визначальна місія історичних постатей, подій, пам’яток архітектури у формуванні сучасного функціонала екскурсійно-туристичної послуги. Визначаються наукові підходи до розуміння історико-культурної пам’ятки як джерела інформації, наголошуються питання професійного природоохоронного менеджменту, що посилює значення історичної події в екскурсійно-туристичній послузі. У статті на фактологічному матеріалі розкриті сучасні екскурсійно-туристичні практики, основою яких є історична подія, постать, пам’ятка архітектури. Розкрито і доведено історичне значення впливу родини Потоцьких на екскурсійно-туристичну діяльність у місті Немирові, меценатської діяльності Надії Філаретівни фон Мекк у місті Браїлові, історико- пізнавального феномену козацького руху на Поділлі, що також є об’єктом історичного туризму.
Посилання
2. Гончаров О., Роїк Ю. Перспективи використання історико-культурних пам’яток регіонів України в туристичній галузі (на прикладі культурної спадщини міста Немирова Вінницької області). Етнічна історія народів Європи. 2017. Вип. 52. С. 67–71.
3. Гринь В. Перспективи залучення історико-культурної спадщини Вінницької області в екскурсійну діяльність. Соціально-політичні, економічні та гуманітарні виміри європейської інтеграції України : збірник наукових праць ІV Міжнародної науково-практичної конференції. Вінниця, 2016. Ч. 2. С. 191–202.
4. Дудка Т. Українознавча складова екскурсійно-туристичної діяльності як історико-педагогічного феномену. Вісник Національного авіаційного університету. Серія «Педагогіка. Психологія». Київ : Видавництво Національного авіаційного університету «НАУ-друк», 2017. Вип. 1 (10). С. 55–59.
5. Копієвська О. Культурна спадщина в контексті історичної культурології. Питання культурології : збірник наукових праць. Київ : КНУКіМ, 2009. Вип. 25. С. 66–72.
6. Кравцова І. Садово-паркові ландшафти як об’єкти рекреації і туризму. Природа західного Полісся і прилеглих територій : збірник наукових праць Волинського національного університету імені Лесі Українки. Луцьк, 2012. № 9. С. 124–128.
7. Лобко О. Історія родинних архівів графів Потоцьких, Строганових, князів Щербатових на Поділлі. Маґістеріум. Київ : Стилос, 2001. Вип. 7. Історичні студії. С. 70–73.
8. Палац Грохольських. Мандруй Вінниччиною. URL: https://discover.vn.ua/locations/usadba-groholskih (дата звернення: 25.12.2020).
9. Про природно-заповідний фонд України : Закон України. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 34. Ст. 502. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text (дата звернення: 28.12.2020).
10. Рябенька М. Аналіз туристичних ресурсів та основні аспекти розвитку екскурсійної справи на території Поділля. Економіка, облік, фінанси та право: сучасні тенденції та перспективи розвитку в Україні та світі : збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції. Полтава : ЦФЕНД, 2018. Ч. 2. С. 11–10.