АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКИХ СВЯЩЕННИКІВ ВЛАДИСЛАВА БУКОВИНСЬКОГО ТА ЯНА РУТКОВСЬКОГО НА ВОЛИНІ У 1939–1954 РР.

  • Павло Хом’як
Ключові слова: Католицька Церква, Луцька дієцезія, Волинь

Анотація

З отриманням Україною незалежності державна політика надає дедалі більше значення висвітленню складних та неоднозначних питань історії країни. Формуванню національної свідомості сприяли не тільки політичні діячі, але й представники релігійних спільнот. Вагому роль у створенні соціально-політичної думки різних національностей, які проживали на території Волині у воєнний період, відігравала Римсько-католицька Церква. Зокрема, варто підкреслити діяльність духовенства та мирян Церкви у період 1939–1945 рр. на Волині. Спільними зусиллями вдалося зберегти самоідентифікацію етнічних груп, які проживали в регіоні, що надалі сформувало культурне різноманіття соціуму. Мета дослідження полягає у висвітленні окремих аспектів розвитку суспільно-релігійного життя на Волині, на основі діяльності духовенства Римсько-католицької Церкви у період Другої світової війни. У публікації розгор- нуто викладено аналіз внеску волинських римсько-католицьких священнослужителів, який ґрунтується на даних робіт, здійснених Владиславом Буковинським та Яном Рутковським. Зокрема, вагоме значення роботи полягає у висвітленні описуваних подій на основі архівних матеріалів та спогадів очевидців. Особливо підкреслюється становище луцького римсько-католицького духовенства в часі Другої світової війни та акцентується на діях проти релігійних представників та мирного населення. Значний науковий інтерес до досліджуваної теми зумовлений її недостатнім висвітленням у вітчизняній історіографії. Натомість закордонними дослідниками опубліковано низку праць, що стосуються діяльності Буковинського. Вартий уваги той факт, що проблематика, пов’язана з Яном Рутковським, практично взагалі не досліджена в українській та закордонній історіографії. З огляду на великий інтерес збоку істориків та науковців до вибраної теми, велику кількість фальсифікацій та стереотипів, які не знаходять підтвердження в автори- тетних джерелах, необхідно якомога ширше висвітлювати цю проблематику.

Посилання

1. Посацкий А. Апостол Казахстана и свидетель Евангелия. Блаженный о. Владислав Буковинский. Католический священник (1904–1974). Караганда, 2016. 52, 58, 64 с.
2. Оліх А. Завдяки їм. Луцьк, 2016. 94 с.
3. Posacki A. Apostał Kazachstanu i świadek Ewangelii. Błogosławiony ks. Władysław Bukowiński, Wydawnictwo Monumen, 2017. 53, 68 s.
4. Государственный Архив Карагандинской Области (далі: ГАКО), Ф. 1365, оп. 1а, д. 38, стр. 30.
5. Dzwonkowski R. Leksykon duchowieństwa polskiego represjowanego w ZSRS 1939–1988. Towarzystwo naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego 2003. 152, 315, 316 s.
6. Архів Луцької дієцезії, Miesięcznik Diecezjalny Łucki (далі: АЛД), Rok XIII. Maj-Czerwiec-Lipiec 1938 r., Nr 5-7, 259 s.
7. АЛД, Nr 8-10, 363 s.
8. Тишкевич Т. Архіпелаг слідів Бога. «Волання з Волиння» Т. 56. Білий Дунаєць-Остріг 2007. C. 7, 9, 24, 71.
9. Dębowska M. Kościół katolicki na Wołyniu w warunkach okupacji 1939–1945. Instytut Pamięci Narodowej. Rzeszów 2008. S. 139, 422, 425, 444, 448.
10. Відлуння трагедії луцької тюрми (матеріали комплексних пошуково-ексгумаційних робіт по вшануванню жертв війни та політичних репресій знищених органами НКВС у червні 1941 р.). Адміністрація державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку, 2019. С. 8, 12.
11. Куделя М. Під мурами луцької тюрми. URL: http://exlibris.org.ua/text/kudela.html
12. Куделя М.П. Крізь бурі лихоліть. Спогади. Видавництво Стир. Союз Ветеранів Українського Резистансу СВУР. Ст. Паул, Міннеаполіс, МН. США, 1999. 33 с.
13. Archiwum Instytutu Pamięci Narodowej w Warszawie (далі – AIPN). UI/627/F, t. 3, cz. B, k. 34.
14. AIPN. UI/627/F, t. 3, cz. B, k. 37.
15. ГАКО. Ф. 1365, оп. 1а, д. 38, стр. 31.
16. ГАКО. Ф. 1364, оп. 1а, д. 81, л. 54-62.
17. Strzelecka S.H. Służebnice Jezusa Eucharystycznego na terenach Związku Radzieckiego w latach 1945–1991. Warszawa 1994. 190 s.
18. АЛД. Nr 5-7. 258 s.
19. Dębowska M. Materiały do dziejów diecezji łuckiej. Relacje o stanie dekanatów i parafii 1941–1945. Biały Dunajec-LublinŁuck-Ostróg 2005. S. 20, 104.
20. Popek L. Świątynie Wołyni. „Niepodległość i Pamięć” Nr 27. S. 421–442.
21. Elenchus ecclesiarum et cleri saecularis et regularis diocesis luceoriensis pro Anno Domini 1938. Luceoriae 1938. 117 s.
22. Instytut Archiwów, Bibliotek i Muzeów Kościelnych (далі: IABMK). Mf 4681. S. 319.
23. IABMK. Mf 4682 (1943), s. 192.
24. Dębowska M. Łucka kuria diecezjalna na „wygnaniu”. ABMK 2000, t. 73. S. 27–28.
25. Piasecki W. Działalność ks. Jana Rutkowskiego – ostatniego administratora diecezji łuckiej w latach 1945–1954 w świetle dokumentów Wołyńskiego Archiwum Obwodowego w Łucku. Polacy i Kościół rzymskokatolicki na Wołyniu w latach 1918–1997, oprac. L. Popek. Lublin 1999. 84 s.
26. Pyza S. Zycie heroiczne i myśl Ojca Serafina Kaszuby. „Wołanie z Wołynia” Biały Dunajec-Ostróg 2005. 96 s.
27. ІАВМК. Mf 4682 (1944–1945), s. 249.
28. Centralne Archiwum Polonii w Orchard Lake, Apol, 1141, k. 1.
29. Paszkowski L. Ożywić w pamięci. Wspomnienia wydarzeń z 1944 roku w Łucku na Wołyniu, Sandomierz, 2019. 101 s.
30. Волинський обласний державний архів (далі: ВОДА), Ф. Р-605, оп. 2 с, спр. 6, стр. 34.
31. ВОДА, Ф. Р-605, оп. 2 с, спр. 15, стр. 28–29.
32. Хом’як П. Аналіз становища луцької дієцезії Римсько-католицької Церкви у 1943–1954 роках на основі душпастирської діяльності отця каноніка Яна Рутковського. Theoretical and Practical Apects of Modern Scientific Reserch. Vinnytsia, 2021. С. 170–172.
Опубліковано
2021-07-09
Як цитувати
Хом’як, П. (2021). АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКИХ СВЯЩЕННИКІВ ВЛАДИСЛАВА БУКОВИНСЬКОГО ТА ЯНА РУТКОВСЬКОГО НА ВОЛИНІ У 1939–1954 РР. Літопис Волині, (24), 52-57. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.08
Розділ
Історія Волині