(НЕ) ПАМ’ЯТЬ ЄДВАБНОГО, (НЕ) ПАМ’ЯТЬ ВОЛИНІ

  • Оксана Каліщук
Ключові слова: волинська трагедія, Єдвабне, українсько-польські відносини, польсько-єврейські відносини, Друга світова війна

Анотація

Події Другої світової війни залишається однією з найтрагічніших та найдражливіших сторінок європейської історії. Історичні події, на кшталт Волині, погрому в Єдвабному, виселення силезьких німців, не могли обго- ворюватися в комуністичні часи. За нових реалій пам’ятання про ці події набуло офіційного виміру. Річниця «кривавої неділі» 11 липня (що від певного часу стала Національним днем пам’яті жертв геноциду українських націоналістів проти громадян Республіки Польща) відзначається відразу після 10 липня, коли вшановують погром євреїв польськими жителями Єдвабного на Підляшші. Аналіз цих історичних дискусій дозволяє ствердити спільні риси їх ходу та впливу на суспільну думку. Обидві теми виявилися надчутливими для суспільної думки, вони спричинила переоцінку виміру жертви – кати. Протягом останніх років у Польщі дуже багато говорилося про випадок Єдвабного і про те, що поляки відповідальні за цей злочин. Водночас поширюється аргумент «у першу чергу саме поляки – це невинні жертви, сотні тисяч невинних жертв на Волині і Галичині». Така аргументація часто виступає виправданням, наприклад, зверхнього ставлення до українців, які зараз працюють чи навча- ються у Польщі. Спроби ж відстоювати за будь-яку ціну своє бачення, своє право вибирати свою історію, прирікає нас на постійні зіткнення з тими, хто прагне, щоб знали іншу частину правди. Особливістю науко- вого та суспільного дискурсів у випадку Єдвабно’41 та Волині’43 слід уважати функціонування не лише різних національних версій (єврейської та польської, польської та української – відповідно), а й відмінних дискурсів усередині (консервативний, ліберальний). Стверджено, що історичні суперечки навколо Єдвабного та Волині`43 з часом не лише не вичерпуються, а навпаки, час до часу розгораються з новою силою. Показано формування конфліктів пам’яті в обох сусідніх країнах і вказано на необхідність відокремлення суперечок довкола минулого та розбудови сучасних міждержавних відносин.

Посилання

1. Веретенников В. Соучастники: поляки пытаются замолчать свою роль в уничтожении евреев: Израильские историки требуют восстановления справедливости. URL: https://iz.ru/978841/vladimir-veretennikov/souchastniki-poliakipytaiutsia-zamolchat-svoiu-rol-v-unichtozhenii-evreev.
2. Грицак Я. Страсті за націоналізмом: історичні есе. Київ : Критика, 2004.
3. Каліщук О. Сучасні історичні дискусії щодо міжнаціональних відносин у роки Другої світової війни: порівняльний аспект (Єдвабне’41/Волинь’43). Український історичний журнал. 2015. № 5.
4. Кісь О. Колективна пам’ять та історична травма: теоретичні рефлексії на тлі жіночих спогадів про Голодомор» Усна історія як теорія, метод, джерело: зб. наук. пр. / Гелінада Грінченко, Наталія Ханенко-Фрізен, ред. Харків, Східний інститут українознавства ім. Ковальських, 2010.
5. Пєкло Я. Волинь, Єдвабне, Боснія: злочин між сусідами. «Ї»: незалежний культурологічний часопис. 2013. Ч. 74.
6. «Поляки, українці та євреї повинні розмовляти про спільну історію» – єврейський діяч у Польщі. URL: http://vaadua.org/news/polyaki-ukrayinci-ta-ievreyi-povinni-rozmovlyati-pro-spilnu-istoriyu-ievreyskiy-diyach-u.
7. Проблеми історії та історичної пам’яті у відносинах із європейськими сусідами України. Політика історичної пам’яті в контексті національної безпеки України: аналітична доповідь / Яблонський В. М., заг. ред. Київ: НІСД, 2019.
8. Bilewicz M., Bulska D., Babińska M., Haska A., Winiewski М. Marzec w lutym? Studium stosunku Polaków do Żydów i historii Holokaustu w kontekście debaty wokół ustawy o IPN. Nauka. 2018. № 2.
9. Chodakiewicz M. J. Prawda nas wyzwoli: najwyższy czas na ekshumacje w Jedwabnem. Do Rzeczy: tygodnik Lisickiego. 2018. 16-22 lipca.
10. Debata prezydencka. URL: http://www.tvp.info/10097155/80-minut-starcia-na-wyborczym-ringu-zobacz-cala-debatakomorowskiduda.
11. Debata prezydencka. Wroński: Duda, atakując Komorowskiego za Jedwabne, wyrzekł się Lecha Kaczyńskiego dla narodowców. URL: https://wyborcza.pl/1,75968,17937932,Debata-prezydencka_Wronski_Duda_atakujac_Komorowskiego.html.
12. Forecki P. Dlaczego do Polaków nie dotarł Gross: Jedwabne 10 lipca 1941–2001–2011» / rozm. przepr. Adam Leszczyński. Gazeta Wyborcza. 2011. 11 lipca. S. 15.
13. Goldhagen D. J. Hitler’s Willing Executioners. Ordinary Germans and the Holocaust. New York: Alfred A. Knopf, 1996.
14. Gontarczyk P. Kto się boi otwartej debaty o Jedwabnem. WSieci. 2020. Nr 30. S. 66–69.
15. Gowin J. Naród – ostatni węzeł. Rzeczpospolita. 2001. 18 stycznia.
16. Gross Jan Tomasz. Sąsiedzi i inni: prace zebrane na temat Zagład. (Budapeszt; Syrakuzy; Kraków: Wydawnictwo Austeria, 2018.
17. Horodecki Andrzej J. Wołyń 1943 – czyli w cieniu stodoły w Jedwabnem. Tygodnik Powszechny. 2012. 12. 07.
18. Kieres L. Koniec z polityką strusia. Gość Niedzielny. 20011. № 4.
19. Korwin-Mikke J. Wołyń jak Jedwabne. Rzeczpospolita. 2016. 18 lipca (166).
20. Kuczyński W. Płonąca stodoła i ja. Wprost 2001. № 12.
21. List prezydenta odczytany w Jedwabnem. URL: http://www.prezydent.pl/aktualnosci/wypowiedzi-prezydenta/inne/art.47,list-prezydenta-odczytany-w-jedwabnem.html.
22. Nowak-Jeziorański J. Potrzeba zadośćuczynienia. Rzeczpospolita. 2001. 26 stycznia.
23. Polacy wobec zbrodni w Jedwabnem – przemiany społecznej świadomości. Komunikat z badan. Warszawa, wrzesień 2001. URL: https://www.cbos.pl/SPISCOM.PL/2001/K_120_01.PDF.
24. Polacy wobec zbrodni w Jedwabnem. Komunikat z badan. Warszawa, kwiecień 2001. URL: https://www.cbos.pl/SPISKOM.POL/2001/K_054_01.PDF.
25. Przemówienie prezydenta Aleksandra Kwaśniewskiego podczas uroczystości żałobnych w Jedwabnem 10 lipca 2001 r. / Barbara Wizimirska, red. Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej. 2002. Warszawa: PISM, 2002. S. 363.
26. Siemaszko W., Siemaszko Е. Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia. 2 t. Warszawa: von Borowiecki, 2000.
27. Szuchta R., Trojański P. Zrozumieć Holokaust. Książka pomocnicza do nauczania o zagładzie Żydów. Warszawa: Państwowe Muzeum Auschwitz-Birkenau w Oświęcimiu, 2012.
28. Tryczyk M. Spadek. Przegląd. 2021. 15-21 luty. S. 34–36.
29. Wilczak A. Wołyńskie Jedwabne. Polityka. 2003. 12 lipca.
30. Żaryn J. „Interesuje nas docieranie do prawdy» / rozm. Rafał Pazio. Najwyższy Czas!; pismo liberalno-konserwatywne. 2018. 14-27 maja.
31. Żaryn J. „Popieram wznowienie ekshumacji w Jedwabnem» / rozm. Cezary Krysztop. Tygodnik Solidarność: czasopismo NSZZ Solidarność. 2018. 13 lipca (28). S. 16–19.
32. Żaryn J. „Sierpniówką» w podziemie niepodległościowe» / rozm. Rafał Pazio. Najwyższy Czas!: pismo konserwatywnoliberalne. 2020. 16-29 marca. S. XVII – XVIII.
Опубліковано
2021-07-09
Як цитувати
Каліщук, О. (2021). (НЕ) ПАМ’ЯТЬ ЄДВАБНОГО, (НЕ) ПАМ’ЯТЬ ВОЛИНІ. Літопис Волині, (24), 16-20. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.02
Розділ
Історія Волині