«Перший вінок» і «Рідне слово» – перлини національного відродження України

Анотація

Одним з важливих елементів історичних досліджень є вивчення джерел. Лесезнавча філокартія складає окрему археографічного матеріалу доступного сучасним науковцям. В Україні зберігся досить потужний пласт документальних листівок, які засобами фоторепродукції зафіксували й зберегли для наступних поколінь не лише місцеві краєвиди й історичний вигляд архітектурних споруд, урбаністичних ландшафтів, але й характеристику соціальнокультурного феномену та міжособистісної комунікації. Починаючи з 1890-х рр. поштова листівка стає важливим елементом міської субкультури. Ця стаття про дві листівки з фондів Волинського краєзнавчого музею, на котрих портрети Олени Пчілки (1849-1930) і Наталії Кобринської (1855-1920) - на одній, на іншій – Леся Українка (1871-1913) з Ольгою Кобилянською (1863-1942). Розміщення по два і навіть по три портретні зображення в обрамленні вишуканих віньєт у стилі модерн на одній просторовій площині характерне для цієї серії, цікавої і пізнавальної. Воно дозволило видавцеві, який походив з династії відомих друкарів і книготорговців, познайомити широкий загал із великою кількістю знаних і маловідомих трудівників на ниві рідного слова. Серед жінок-письменниць у цій серії, крім уже названих, портрети Ганни Барвінок і Марка Вовчка; Уляни Кравченко і Климентини Попович; Михайлини Рошкевич, Марії Загірні і Євгенії Ярошинської; Анни Павлик, Олесі з Бажанських Озаркевич і Ольги з Рошкевичів Озаркевич. На спільному фото Ольги Кобилянської і Лесі Українки (1901 р.) обидві вони – знані письменниці, у розквіті творчих сил і талантів. Це була перша поштівка з портретами щирих товаришок, що вийшла за їх життя. Вона, як і інші, має свою історію.Ці листівки дали можливість зв‟язати життя і діяльність багатьої відомих на той час діячів і, зокрема, відомих жінок-письменниць. Стверджено необхідність детального вивчення цього типу джерел.