ДОСВІД СВІТОВИХ ДЕРЖАВ-ЛІДЕРІВ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ СФЕРІ
Анотація
У статті досліджено досвід світових держав-лідерів у забезпеченні національної безпеки в енергетичній сфері через механізми публічного управління з додатковим комплексним аналізом відповідної проблематики енергетичної безпеки держави.Проведено науковий аналіз теоретико-фахового підґрунтя безпекового розуміння імперативу національної енергетичної безпеки держав-лідерів світу в контексті розгляду надсистеми національної безпеки країни.Детально розкрито понятійне розуміння й сутність національного рівня енергетичної безпеки держави, окреслено ризики й небезпеки, які існують і виникають для енергетичних систем держав-лідерів в умовах постійних змін функціонування. Наголошено на необхідності підготовки підґрунтя для концепції теоретико-практичних основ запровадження динамічно-адаптивного механізму управління із забезпечення енергетичної безпеки країни в умовах дії глобальних трансформаційних процесів перерозподілу світових політичних впливів між державами-гегемонами. Визначено потребу в налагодженні міждержавних взаємозв’язків у процесах міжнародної співпраці й обміну досвіду із забезпечення власних національних енергетичних безпек. Проілюстровано коло країн, які можна зарахувати за світовими показниками виробництва й споживанням енергії та палива до представників держав-лідерів (щодо розташування в частинах світу) у забезпеченні національної безпеки в енергетичній сфері. Проінформовано про результати рейтингу всесвітньої енергетичної трилеми-2023, яка предметно демонструє здобутки прогресивних національних енергетичних галузей держав-лідерів у світі на підставі результатів проаналізованої інформації Всесвітньою енергетичною радою.Досліджено підходи й принципи реалізації безпекових стратегічних програм і запоруки основ державних енергетичних політик з безпекових питань основних ключових держав-лідерів у регіонах світу (Європи, Америки й Азії) і загалом держав-гегемонів глобального енергетичного впливу на прикладі Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки й Китайської Народної Республіки.Наукова новизна дослідження полягає в ілюструванні базису управлінських чинників (компонентів) побудови ефективної політики держави-лідера власної національної енергетичної безпеки в умовах трансформаційних процесів становлення новітньої енергетичної системи глобальної міждержавної взаємодії. Додатково надано розкриття розуміння терміна «держава-лідер в енергетичній сфері національного рівня безпеки» (країна, яка передусім має ефективну і стійку власну збалансовану енергетичну систему з інтегрованим безпековим механізмом управління, що надає необмежене поле дії на глобальному рівні міждержавної енергетичної взаємодії через інструменти офіційної та прихованої дипломатії відстоювання, проштовхування й популяризації національних інтересів енергетичної політики держави у сферах інтересів інших країн, що в кінцевому питанні реалізації представлено власною світовою гегемонією в енергетиці).
Посилання
2. Янишен Б. Енергетична безпека як складова національної безпеки: понятійний апарат і смис- лові взаємозв’язки. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2016. Т. 1. Вип. 36. С. 173–178. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2016_36%281%29__40 (дата звернення: 14.02.2025).
3. Бондаренко С., Коротченко О. Стійкість як новітній концепт енергетичної безпеки. Social development and Security. 2023. Т. 6. № 6. С. 215–240. DOI: https://10.33445/sds.2023.13.6.18. URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/ viewByFileId/2013957 (дата звернення: 14.02.2025).
4. Загурська-Антонюк В., Грицишен Д. Управління національною енергетичною безпекою в умовах глобалізації сучасного світу. Публічне управління та митне адміністрування. 2020. № 3 (26). С. 107–120. DOI: https://doi.org/10.32836 /2310-9653-2020-3.17. URL: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4204 (дата звернення: 14.02.2025).
5. Мазаракі А., Мельник Т. Енергетична безпека: нові виклики та світові тренди. Scientia fructuosa. 2024. № 3. С. 4–22. DOI: https://doi.org/10.31617/ 1.2024(155)01. URL: https://journals.knute.edu.ua/scientia-fructuosa/article/view/2079/1886 (дата звернення: 14.02.2025).
6. Рябець Н., Тимків І. Глобальна енергетична безпека: концепт, фактори та шляхи забезпечення. Економіка та суспільство. 2024. № 61 (2024). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-120. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/3838/3758 (дата звернення: 14.02.2025).
7. Паламарчук Д., Паламарчук Н. Аналіз енергетичної політики країн-учасниць міжнародного енергетичного агентства. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 16. С. 39–45. DOI: https:// 10.32702/2306-6814.2021.16.39. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/16_2021/8.pdf (дата звернення: 14.02.2025).
8. The North Atlantic Treaty Organization. Official website. URL: https://www.nato.int/cps/uk/natohq/index.htm (дата звер- нення: 14.02.2025).
9. Помаза-Пономаренко А., Тарадуда Д. Світовий досвід протистояння впливу гібридної війни на національну й енергетичну безпеку та її об’єкти. Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення. 2024. № 9. С. 142–150. DOI: https://doi.org/10.31470/2786-6246-2024-9-142-150. URL: https://pa.journal.in.ua/index.php/pa/article/view/164/166 (дата звернення: 14.02.2025).
10. The World Energy Council. Official website. URL: https://www.worldenergy.org/ (дата звернення: 14.02.2025).
11. The Department of Homeland Security. Official website. URL: https://www.dhs.gov/ (дата звернення: 14.02.2025).
12. The United States Department of Energy. Official website. URL: https://www.energy.gov/ (дата звернення: 14.02.2025).
13. The State Council of the People's Republic of China. Official website. URL: https://english.www.gov.cn/ (дата звернення: 14.02.2025).
14. The National Energy Administration. Official website. URL: http://www.nea.gov.cn/ (дата звернення: 14.02.2025).
