СУЧАСНІ СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОНОСПРОМОЖНОСТІ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ У СВІТЛІ МІЖНАРОДНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

  • Тетяна Плазова Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного https://orcid.org/0000-0002-8690-1031
  • Вадим Беспека Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного https://orcid.org/0000-0002-3811-341X
  • Микола Голик Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного https://orcid.org/0000-0003-0852-4899
Ключові слова: оборона, Центрально-Східна Європа, НАТО, ЄС, міжнародні зобов’язання, кібербезпека, військова стратегія, регіональна співпраця, оборонна промисловість, модернізація

Анотація

У статті досліджено сучасні стратегії забезпечення обороноспроможності країн Центрально-Східної Європи в контексті виконання міжнародних зобов’язань. Виявлено, що інтеграція міжнародних стандартів НАТО та ЄС сприяє підвищенню обороноспроможності регіону, однак супроводжується низкою проблем, серед яких – обмеженість ресурсів, технологічна відсталість і конфлікти між колективними зобов’язаннями й національними інтересами. Метою роботи є визначення основних проблем адаптації міжнародних зобов’язань до національних потреб і розроблення рекомендацій щодо оптимізації стратегій оборони з урахуванням сучасних загроз. У дослідженні використано методи порівняльного аналізу для виявлення ефективності наявних підходів у різних країнах регіону, аналітичного узагальнення досвіду країн-членів НАТО та країн-партнерів, таких як Україна, а також моделювання потенційних шляхів удосконалення оборонної політики. У результатах дослідження з’ясовано, що країни Центрально-Східної Європи досягають значних успіхів у модернізації збройних сил, посиленні кіберзахисту й розвитку регіональної співпраці. Водночас виявлено проблеми, пов’язані з недостатньою координацією зусиль між державами регіону, обмеженістю фінансування й технологічними бар’єрами. Досвід України у стримуванні агресії став каталізатором реформ у безпековій сфері та джерелом інновацій, які можуть бути адаптовані іншими країнами. Зроблено висновок, що стійкість оборонних систем потребує інтеграції технологій, посилення регіональної співпраці й підтримки оборонної промисловості. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на вивченні впливу міжнародної допомоги, ролі штучного інтелекту у військових стратегіях та інноваційних підходах до кібербезпеки.

Посилання

1. Лисянський П.Л., Саліхов А.Р. Аксіологічний аналіз виборчого процесу у військовий та поствійськовий час. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2023. № 44. С. 105–108. URL: http://apfs.nuoua.od.ua/archive/44_2023/19.pdf (дата звернення: 26.12.2024).
2. Міщенко А.Б. Україно-російський конфлікт: історичні передумови та геополітичні наслідки. Вісник Дніпропетровського університету. 2016. № 6. С. 4–14. URL: https://www.dnu.dp.ua/docs/visnik/fsnm/program_5981a8bf92879.pdf#page=4 (дата звернення: 26.12.2024).
3. Шамборовський Г. Структурні перетворення на шляху євроінтеграції країн Центрально-Східної Європи. Вісник Львівського університету. Серія «Міжнародні відносини». 2018. № 44. С. 342–351. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vir.2018.44.0.9472.
4. Демчишак Р. Російсько-українська війна як фактор геополітичного позиціонування регіону ЦСЄ та ПСЄ. Вісник Львівського університету. Серія філософських та політичних студій. 2022. № 43. С. 247–254. DOI: https://doi.org/10.30970/PPS.2022.43.30.
5. Краснодемська І.Й. Окупація Криму Російською Федерацією в контексті геополітичної парадигми початку ХХІ ст. Соціально-політичні процеси в Україні та світі у контексті глобалізаційних перетворень : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Ірпінь, 23 квітня 2021 року). Ірпінь : Університет ДФС України, 2021. С. 81–90. URL: https://vb.lka.lt/object/elaba:100592296/100592296.pdf#page=81 (дата звернення: 26.12.2024).
6. Тодоров І.Я. Безпековий вимір міжнародних відносин в Східній та Центральній Європі в контексті російської агресії. Політичне життя. 2022. № 1. С. 138–144. URL: https://journals.donnu.edu.ua/index.php/pl/article/view/12045 (дата звернення: 26.12.2024).
7. Ponomareva E., Proroković D. NATO vs. Russia: Impact on Balkan Regional Security. Europe in Changes: The Old Continent at a New Crossroads. 2021. Art. 6. P. 117–137. DOI: https://doi.org/10.18485/iipe_euchanges.2021.ch6.
8. Kosaretskyi Y., Boiko R., Loishyn A., Zakharchenko N. Identifying the peculiarities of the management of defense resources of individual countries of the world in order to improve a similar process in Ukraine. Social Development and Security. 2023. Vol. 13. № 2. P. 54–64. DOI: https://doi.org/10.33445/sds.2023.13.2.6.
9. Кавин С.Я. Нормативно-правові механізми забезпечення кібербезпеки в країнах Балтії. Підприємництво господарство і право. 2020. № 12. С. 315–320. URL: http://www.pgp-journal.kiev.ua/archive/2020/12/56.pdf (дата звернення: 26.12.2024).
10. Польські військові докуповують безпілотники FlyEye. Militarnyi: вебсайт. 2024. URL: https://mil.in.ua/uk/news/polski-vijskovi-dokupovuyut-bezpilotnyky-flyeye/ (дата звернення: 26.12.2024).
11. Gladius: Польща підписала найбільший у своїй історії контракт на безпілотники. Militarnyi: вебсайт. 2024. URL: https://mil.in.ua/uk/news/gladius-polshha-pidpysala-najbilshyj-v-svoyij-istoriyi-kontrakt-na-bezpilotnyky/ (дата звернення: 26.12.2024).
12. Нечаєва-Юрійчук Н. Безпекові виміри геополітичних ініціатив у регіоні Центрально-Східної Європи. Медіа-форум: аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент. 2022. № 11. С. 141–161. DOI: https://doi.org/10.31861/mediaforum.2022.11.141-161.
13. Турчин Я., Івасечко О. Виклики для співпраці держав-учасниць формату Бухарестської дев’ятки в умовах еволюції безпекових загроз на східних кордонах НАТО. Гуманітарні візії. Серія «Політичні науки». 2022. № 1. Вип. 8. С. 7–12. DOI: https://doi.org/10.23939/shv2022.01.007.
14. Banka A., Bussmann M. Uncomfortable neighbors: NATO, Russia and the shifting logic of military exercises in the Baltics. Defence Studies. 2023. Vol. 23. № 1. P. 1–24. DOI: https://doi.org/10.1080/14702436.2022.2089657.
15. Bond I., Scazzieri L. The EU, NATO and European security in a time of war. Centre for European Reform. 2022. URL: https://www.cer.eu/sites/default/files/pbrief_IB_LS_nato_5aug22.pdf (дата звернення: 26.12.2024).
16. Партнерство заради миру. Україна – НАТО: вебсайт. 2024. URL: https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/ukrayina-nato/partnerstvo-zaradi-miru (дата звернення: 26.12.2024).
17. Авраменко І.Ф. Стратегії зовнішньополітичної діяльності США наприкінці XX – на початку XXI століття. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Право». 2023. Т. 2. Вип. 76. С. 178–183. URL: http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/281583/275810 (дата звернення: 26.12.2024).
18. NATO 2022 Strategic Concept. NATO: вебсайт. 2023. URL: https://www.nato.int/cps/eu/natohq/topics_210907.htm?selectedLocale=en (дата звернення: 26.12.2024).
Опубліковано
2025-05-27
Як цитувати
Плазова, Т., Беспека, В., & Голик, М. (2025). СУЧАСНІ СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОНОСПРОМОЖНОСТІ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ У СВІТЛІ МІЖНАРОДНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ. Літопис Волині, (32), 107-112. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2025.32.18
Розділ
Історія України