ПОРІВНЯННЯ ПЕРШИХ ПРЕЗИДЕНТІВ ЧЕХІЇ ТА СЛОВАЧЧИНИ ПІСЛЯ «ОКСАМИТОВОГО РОЗЛУЧЕННЯ»: ПРОСОПОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

У статті аналізується життєвий шлях двох перших президентів Чеської й Словацької Республік – В. Гавела та М. Ковача. За допомогою просопографічного, а також порівняльного методів автор здійснив аналіз діяльності двох перших майбутніх президентів Чеської й Словацької Республік. Вагомим є принцип історизму, зокрема умови становлення обох майбутніх президентів як особистостей і фахівців у своїх сферах протягом післявоєнного окупаційного радянського режиму на території Чехословаччини. Зазначається, що діяльність окупаційної радянської адміністрації, особливо після введення військ у Чехословаччину 1968 р., ще більше спонукала, а не зменшувала політизацію суспільних настроїв, активним виразником яких був В. Гавел у Празі, а пізніше й М. Ковач у Братиславі. Творча діяльність у сфері драматургії В. Гавела все більше набувала політичного характеру, зокрема після подій 1968 р. у Празі. Його підпільна боротьба з окупаційною радянською владою мала більш радикальний і відвертий характер після зазначених революційних подій, за що він згодом зазнав покарання у вигляді п’ятирічного терміну позбавлення волі. Після «Оксамитової революції» 1989 р. В. Гавел був обраний президентом спільної Чеської й Словацької Федеративної Республіки, а після їх розподілів – двічі поспіль став першим Президентом Чеської Республіки (1993–2003 рр.). М. Ковач, будучи фаховим банкіром і викладачем, після виборів до парламенту в 1992 р. був обраний головою Федеральних зборів, а вже наступного року (після розподілу однієї держави на дві) – президентом Словацької Республіки (1993–1998 рр.). Обрані перші президенти Чеської (В. Гавел) і Словацької (М. Ковач) Республік взяли курс на побудову суверенних демократичних республік із ринковими економіками та із зовнішнім політичним курсом у бік ЄС і НАТО.