ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОШОВОГО ОБІГУ СІВЕРЩИНИ ХVІІ – ХVІІІ СТ.

Анотація

У статті зроблена спроба проаналізувати грошовий обіг Сіверщини XVII–XVIІI ст. через скарбові та письмові джерела. Гроші є основою грошового обігу, виконуючи роль міри вартості, що дозволяє оцінювати товари. Водночас вони слугують літописом країни, символом її історії та носієм об’єктивної інформації про минуле, стаючи важливим джерелом для наукових досліджень. Монети відображають матеріальні товарно-грошові відносини певного періоду. Грошовий обіг охоплює рух грошей у сфері обігу та їхню функцію як засобу обміну й платежу. На сучасному етапі розвитку української історичної науки, зокрема в галузі нумізматики та регіоналістики, вивчення товарно-грошових відносин в окремих регіонах потребує більш детального та системного дослідження. Аналіз історії товарно-грошових відносин у Гетьманщині, зокрема на Сіверщині, має велике значення для розуміння економічного становища України та її регіонів, як у минулому, так і в контексті сучасних процесів інтеграції незалежної України до єдиного європейського економічного та фінансового простору. Дослідження грошового обігу Сіверщини базується на: 1) аналізі праць дослідників-нумізматів: О. Бакальця, В. Бєлашова, В. Бойка, Л. Гвоздика-Пріцака, Д. Казімірова, А. Клюєва, М. Котляра, С. Леп’явка, І. Спаського та інших; 2) опрацюванні скарбових комплексів, знайдених на території Чернігово-Сіверщини (Чернігівської, Сумської областей); 3) опрацюванні щоденника генерального хорунжого Миколи Ханенка та щоденника генерального підскарбія Якова Марковича, музейних та архівних фондів; 4) дослідженні регіональних аспектів Сіверщини. Дослідники-нумізмати створили класифікацію монет, що дозволило систематизувати знахідки та відстежити зміни в грошовому обігу з плином часу. Аналіз монет, знайдених на Сіверщині, дозволив визначити, з якими країнами та регіонами вона підтримувала економічні зв'язки у досліджуваний період. Опрацювання скарбових комплексів дало нам уявлення про те, які саме монети перебували в реальному обігу серед населення, відобразили фактичний склад грошової маси. Окрім цього, скарбові комплекси розповіли нам про соціальний статус їхніх власників: великі скарби свідчать про заможність, а невеликі – про повсякденні накопичення. Аналіз скарбових комплексів допоміг виявити періоди економічної нестабільності, коли люди ховали свої заощадження. Аналіз скарбових комплексів дозволив отримати інформацію про торгівельні шляхи: місця знахідок скарбів вказують на розташування важливих торговельних шляхів, а наявність монет різних країн у складі скарбу підтверджує активну участь Сіверщини того часу в міжнародній торгівлі. Опрацювання щоденників надало нам інформацію про грошові одиниці, оскільки містять згадки про різні грошові одиниці, що використовувалися на Сіверщині в той період (рублі, копійки, злоті, талери, орти, флорини, єфімки), що дозволило нам відтворити картину грошового обігу та визначити, які валюти були в обігу. Окрім того, щоденники надали нам інформацію про ціни на різні товари та послуги, що дозволило оцінити рівень інфляції та вартість життя в той період. Також у щоденниках міститься запис про різні фінансові операції (позики, платежі, витрати), що дозволило нам вивчити практику ведення фінансових справ та визначити, які фінансові інструменти використовувалися. Дослідження регіональних аспектів Сіверщини дозволило встановити впливав окремих територій на систему оподаткування та грошовий обіг Сіверщини, дізнатися які податки стягувалися, і як це впливало на економічне життя населення.