ПРОБЛЕМА КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗЕМЛЕВПОРЯДНИХ РОБІТ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ СЕЛЯНСЬКОГО ПОЗЕМЕЛЬНОГО БАНКУ)

Анотація

У статті проаналізовано процес створення землемірних організацій для генерального та спеціального межування в Російській імперії. На основі вже опублікованих досліджень визначено структуру установ, які займалися межуванням, особливості роботи землемірів в українських губерніях та основні завдання, які покладалися на межові контори та креслярні. Охарактеризовано зародження і становлення навчальних закладів, які готували спеціалістів для проведення землемірних робіт та складання планів обстежених та розмежованих земель. Відзначено, що царський уряд мало переймався створенням таких навчальних закладів: лише на початку ХІХ ст. в Україні була відкрита школа землемірів при Волинській гімназії і лише з другої половини ХІХ ст. при землеробських і сільськогосподарських училищах, які починають відкриватися у цей час, запроваджено викладання спеціальних дисциплін, зокрема геодезії. Підкреслено, що у вищих навчальних закладах, в яких існували сільськогосподарські відділення, фахівців у галузі землевпорядкування не готували. Зазначається, що революційна ситуація на початку ХХ ст. привела до збільшення земельного фонду Селянського банку. Який був створений для продажу поміщицьких земель. У зв’язку з цим акцентовано увагу на тому, що за браком фахівців із землеустрою, керівництво банку пропонувало директору КПІ створити спеціальну артіль зі студентів, які вже пройшли курси спеціальних дисциплін, для подальшої роботи з розмежування банківських земель. Наголошується на тому, що губернська влада, провівши попередню перевірку студентів, відмовила у формуванні такої артілі під приводом того, що ці студенти є «політично неблагонадійними». Зазначається, що з початком столипінської аграрної реформи ситуація із забезпеченням фахівцями землевпорядних комісій, на які у подальшому покладався основний тягар землевпорядних робіт, так і не вирішилася.