ВИШИТЕ ВБРАННЯ У ДОЛІ ОДНІЄЇ ПАРИ 40-Х РР. ХХ СТ.

  • Людмила Брега Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник https://orcid.org/0000-0003-2174-1273
Ключові слова: подружжя Кукуриків, волинська вишивка, орнамент, порівняльно-історичний метод в етнографії, використання вишитого одягу інтелігенцією 1940-х рр.

Анотація

У центрі цього дослідження є вишивання авторського жіночого вбрання і чоловічої сорочки Лариси Кукурик. Родина Возної-Кукурика родом із Вишнівця (південь історичної Волині). Олександр закінчив Кременецьку православну духовну семінарію, теологічний факультет Варшавського університету, Лариса – Кременецьку гімназію (найімовірніше, вчительську, що діяла під егідою ліцею, що відновив свою роботу в 1920 році (після встановлення влади Польщі над землями Волині). Обоє були в лавах УПА, Олександр загинув у бою, Лариса постраждала від радянської репресивно-каральної системи. Зроблено спробу простежити зміну техніки вишивки, орнаменти і сам одяг у тих родинах інтелігенції, які ідентифікували себе як українські. Події першої половини ХХ ст.: зміна світового порядку, нові винаходи й розгортання промисловості – плавно змінювали споживацький перехід від домоткання до придбаних фабричних тканин, від автентичних орнаментів до нав’язаних модою, меркетингом фабрик, від природних барвників до хімічних; виявлено вплив інших країн на оздоблення, орнаменти та техніку вишивки. Наприкінці ствердимо, що аналізований костюм є цікавим свідченням епохи, він є одним із найважливіших історичних джерел вивчення культурних особлввостей українського народу. У статті здійснено спробу репрезентувати регіонально-локальну специфіку традиційного вбрання українців Кременеччини. На прикладі вишитого вбрання Кукуриків поставлено питання про необхідність і важливість оцінки цінності етнографічних експонатів, які потрапляють у музейні колекції. За результатами аналізу показано, що традиційний стрій, збережений з історією власників, дає змогу олюднити історію, гуманізувати її. Водночас особливою домінантою інтересу до народного вбрання українців є його практична складова, адже його використовують у сучасних розробках модельєри, дизайнери.

Посилання

1. Брега. Л. Інтерв’ю з Романом Кукуриком, сином, досліджуваних у статті осіб. Фото з родинного архіву. Кременець. Запис. 2014 рік.
2. Викладачі та вихованці Кременецької православної духовної семінарії (1919–1939) / Укладач Шпак В. І. Кременець, КОГПІ, 2006. 178 с.
3. Етнохата. Волинська вишиванка. URL: https://etnoxata.com.ua/statti/vishivanki-istorija-i-suchasnist/volinska-vishivanka/?srsltid=AfmBOopLhu4tyruZQtLh_dSHDwAGy2Hx4FfRv22HCgZPKVtlhVchL3h5.
4. Заєць Д. «Мильна» вишивка: як в Україні поширився хрестик і до чого тут Брокар. URL: https://ukrainky.com.ua/mylna-vyshyvka-yak-v-ukrayini-poshyryvsya-hrestyk-i-do-chogo-tut-brokar/.
5. Левандовський Р. На зламі долі. Діалог. 2002. 7 грудня. С. 4.
6. Пчілка Олена. Українські узори. Київ, 1912. 12 с. : іл. Вид. IV.
7. Українець А. М. Традиційний одяг Рівненщини. У двох книгах. Книга 1. Рівне : У фарватері істин, 2019. 208 с.; іл.
Опубліковано
2025-05-27
Як цитувати
Брега, Л. (2025). ВИШИТЕ ВБРАННЯ У ДОЛІ ОДНІЄЇ ПАРИ 40-Х РР. ХХ СТ. Літопис Волині, (32), 15-19. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2025.32.02
Розділ
Історія Волині