МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ САМОВРЯДУВАННЯ В МІСТАХ ВОЛИНІ В ДОБУ ПІЗНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Ключові слова: методологія, Волинь, місто, самоврядування, пізнє середньовіччя

Анотація

Узагальнено теоретико-методологічні засади дослідження самоврядування в містах Волині в добу пізнього середньовіччя. Йдеться про сукупність загальнонаукових та спеціальних історичних методів пізнання, таких як сходження від абстрактного до конкретного, аналіз та синтез, індукція та дедукція, системний, інституційний, структурно-функціональний, міждисциплінарний, компаративний, кількісний аналіз тощо. Із спеціальних історичних методів використано проблемно-хронологічний, ретроспективний, просопографічний, історико-правовий та інші методи. Особливу увагу приділено питанням дотримання принципів об’єктивності та відходу від ідеологічних кліше і обмежень, що панували в історичній науці до останніх років. Залучено способи пізнання і теоретичні узагальнення допоміжних дисциплін: військової історії, історичної регіоналістики, історичної урбаністики, історичної антропології, історії міжнародних відносин, історії держави і права, історії та теорії місцевого самоврядування тощо. Тобто йдеться про запровадження полідисциплінарної методології наукового аналізу. Локалізація історії на рівні окремих міст, родинних зв’язків, дослідження ментальних характеристик суб’єктів та об’єктів самоврядування в містах вимагає використання відповідних методів, що загалом притаманні локальній та мікросоціальній історії, історичній антропології тощо. Місто і замок були частинами єдиного соціального організму. Розглянута специфіка складної соціокультурної структури населення міст, що потребувала правової регламентації і відбивалася на порядку управління містом, його функціях, характері зв’язків з інститутами державної і місцевої влади. Правовий статус волинських міст у складі Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського визначали сфери земського (великокнязівського), патримоніального (князів, панів, зем’ян-шляхти), магдебурзького (міського) права. Поряд з ними діяли системи права етноконфесійних громад татар, вірмен, євреїв, караїмів та ін. зі своєю юрисдикцією. Засвідчено, що наявність в місті різних систем права негативно відбивалося на розвитку економіки, поповненні скарбниці міста, оскільки основний тягар податків покладався на міщан, зокрема й магдебурзької юрисдикції. Доведено, що наявність різних систем права й існування т. зв. юридик значно вплинули на характер соціальних відносин в містах, що призводило до нерівноправних відносини між окремими групами населення.

Посилання

1. Плохій С. Брама Європи / пер. з анг. Р. Клочка. 2-ге вид. Харків, 2019. 496 с.
2. Грушевський М.С. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. / редкол. П. С. Сохань (голова) та ін. Київ : Наукова думка, 1991. (Пам’ятки іст. думки України). Т. 5. Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях XIV–XVII ст. Київ : Наук. думка, 1994. 704 с.
3. Дашкевич Я.Р. Вірменське самоврядування Києва в межах магдебурзького права. Самоврядування в Києві: історія та сучасність. Матеріали міжн. конф., присвяч. 500-річчю надання Києву магдебурзького права (26–27 листоп. 1999 р.). Київ, 2000. С. 133–137.
4. Ададуров В.В. Теоретичні засади та методологія вписування української історії в європейський контекст (погляд історика-всесвітника). Український історичний журнал. 2013. № 2. С. 4–23.
Опубліковано
2025-05-27
Як цитувати
Бортнікова, А. (2025). МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ САМОВРЯДУВАННЯ В МІСТАХ ВОЛИНІ В ДОБУ ПІЗНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. Літопис Волині, (32), 9-14. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2025.32.01
Розділ
Історія Волині