МОДЕЛІ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ УЧАСТІ В РАМКАХ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ШКОЛИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Анотація
У статті здійснено аналіз трьох моделей електоральної участі в рамках соціологічної теорії. Отримані висновки дають уявлення про особливості та мотиви електоральної поведінки з перспективи соціологічно- політичних змінних. Як наслідок, краще розуміння мотивації виборців дає змогу вживати ефективних заходів задля прогнозування й покращення соціального середовища. Авторка зосереджується на моделі очікуваної рівності/справедливості, або відносної депривації, моделі соціального капіталу та моделі громадянського волюнтаризму. Основна ідея першої електоральної моделі полягає у тому, що індивіди, які відчувають гострий розрив між очікуваним та реальним, страждають від почуття депривації, яка стимулює їх до протесту через участь у виборах. Друга модель надає важливі статистично значущі змінні, а саме: довіра до інших, сприйняття співгромадян як справедливих та мобілізаційна діяльність. Авторка доводить, що міжособистісна довіра та мобілізаційна діяльність соціальних мереж позитивно впливають на ймовірність голосування та рівень явки. Серед змінних третьої електоральної моделі автор визначає належність до певного соціального класу, партійну мобілізацію, волонтерську активність, політичну ефективність, інтерес до виборчої кампанії та силу партійності. Емпіричні дані доводять, що громадяни, які мають вищий соціальний статус, контактують із політичними партіями, беруть активну участь у волонтерських організаціях, а також є політично діяльними, зацікавленими та мають сильну партійну ідентифікацію, із більшою ймовірністю підуть на виборчі дільниці. Ці результати свідчать про те, що ресурси людей, ступінь їх мобілізації через особисті контакти та психологічне залучення до політичного процесу допомагають пояснити схильність до участі у голосуванні. Натомість вік, етнічна приналежність та рівень освіти не мають значущого ефекту. Зауважено, що негнучкість, складнощі з операціоналізацією та застосуванням соціологічних моделей, а також труднощі з урахуванням коротко- та середньострокових змін унеможливлюють пояснення причин абсентеїзму, спираючись винятково на соціологічний ресурс.
Посилання
2. Campbell A., Converse P., Miller W., Stokes D. The American Voter. The University of Chicago Press, 1980. 576 p.
3. Coase R.H. The problem of social cost. Journal of Law and Economics. 1960. Vol. 3. P. 1–44.
4. Fiorina M. Retrospective Voting in American National Elections. Yale University Press, 1981. 249 p.
5. Lijphart A. Unequal participation: democracy’s unresolved dilemma. American Political Science Review.
1997. Vol. 91(1). P. 1–14.
6. Niemi R.G., Whitten G., Franklin M.N. Constituency characteristics, individual characteristics, and tactical voting in the
1987 British general election. British Journal of Political Science. 1992. Vol. 22. P. 229–254.
7. Shachar R., Nalebuff B. Follow the leader: theory and evidence on political participation. The American Economic Review.
1999. Vol. 89(3). P. 525–547. URL: https://www.aeaweb.org/articles?id=10.1257/aer.89.3.525
8. Uhlaner C., Cain B., Kiewiet D. Political participation of ethnic minorities in the 1980s. Political Behavior.
1989. Vol. 11. P. 195–231.
9. Verba S., Nie N. Participation in America: Political Democracy and Social Equality. The University of Chicago Press, 1987. 452 p.
