ОБМІН НАСЕЛЕННЯМ МІЖ УРСР ТА ПОЛЬЩЕЮ: ЙОГО МЕТА І НАСЛІДКИ

Анотація

Угода між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення про переселення українців з Польщі до України, а поляків з України до Польщі, підписана 9 вересня 1944 року, за задумом її натхненників, ніби повинна була вирішити задавнену проблему стосунків між обома народами, створити передумови для їх примирення. Проте ні ПКНВ, ні тим більше уряд підрадянської України у справі обміну населення, як для зручності назвали угоду про переселення, не могли відігравати якоїсь важливої ролі, хоач йшлося про долю їх народів. Ще на час підписання угоди це добре розуміли, хто і для чого підштовхував до її укладання. 

Влада СРСР, тієї ж Росії, лише під вивіскою федерації незалежних держав, приростивши свою територію під час Другої світової війни, не тільки намагалась її утримати, але й поширити свої впливи далі на захід, підпорядкувавши сусідні держави собі безпосередньо. За рахунок перевезених пів мільйона українців влада СРСР намагалася поповнити чисельність власних громадян, скорочену за роки війни. Переселених у зворотному напрямі поляків передбачалося використати як політичне запліччя майбутньої перебудови Польщі за зразком СРСР. Його розпад відкрив перед Україною можливість унезалежнення від Росії. Проте остання, незважаючи на визнання нею незалежної України в кордонах, на той час визнаних, після тривалої підготовки, заходилася відновлювати панування над Україною і змусити українців відмовитися від власної національної ідентичності. Переселенцям із Польщі та їх нащадкам довелося пережити всі лихоліття вживання в радянське суспільство, зробити значний внесок у розбудову незалежної України, а тепер відстоювати її незалежність за допомогою дружніх країн, включно з Польщею.