ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЇ З ВИСЕЛЕННЯ «КУРКУЛІВ» В ОДЕСЬКІЙ ОКРУЗІ У ЛЮТОМУ 1930 Р.

Анотація

У статті розглянуто процес проведення операції з виселення «куркулів», яка була проведена протягом кількох днів у лютому 1930 р. Це виселення заможних селян було проведено у рамках кампанії розкуркулення або ліквідації куркульства як класу, яка, своєю чергою, була складовою частиною проведення суцільної колективізації. Протягом 18–24 лютого 1930 р. з Одеської округи було виселено 1 293 сім’ї у кількості 5 551 особи, із них чоловіків – 2 451, жінок – 2 246, дітей – 854. Списки «куркульських господарств», власники яких були виселені на Північ, складалися районними виконавчими комітетами на основі рішень зборів колгоспників, батрацько-бідняцьких зібрань, зборів комітетів незаможних селян і затверджувалися окружними виконавчими комітетами. Виселення проводилося силами місцевого партійного, комсомольського, робітничого й батрацько-бідняцького активу. Операція з виселення «куркулів» в Одеській окрузі пройшла без особливих проблем для влади. Безумовно, окремі селяни чинили опір, після чого до них був застосований фізичний вплив. Але вже незабаром у селах почали відбуватися нелегальні збори селян, на яких приймалися клопотання перед владою про «повернення висланих куркулів». Особливо прикрим для влади був той факт, що у цих зборах активну участь брали сільські активісти, колгоспники, комсомольці тощо, які перед цим були задіяні у проведенні операції з виселення заможних селян. Вимоги селян до влади щодо повернення односельців були викликані тим, що вони не могли змиритися з тим, що виселенці опинилися на межі виживання, що вони там голодували, що через це серед дітей була велика смертність. Але ці клопотання на владу ніяк не впливали, іншими словами, ні про яке повернення з вислання йтися не могло. Звичайно, були випадки, коли вислані селяни самостійно поверталися у рідний край. Такі особи вже заарештовувалися й висилалися на Північ відповідно до постанов колегії Державного політичного управління Української соціалістичної радянської республіки (ДПУ УСРР). За такою ж процедурою висилалися ті, хто чинив спротив представникам влади щодо виселення. Тих селян, хто самовільно повертався додому через декілька років, уже ув’язнювали до концтабору.