ЛЮДИНА В СИСТЕМІ РАДЯНСЬКИХ КООРДИНАТ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЛИСТІВ ДО ВЛАДИ ВИКОНАВЦІВ ВЕЛИКОГО ТЕРОРУ 1937–1938 РР. В УКРАЇНІ)
Анотація
Тривалий час після розпаду СРСР в Україні за допомогою різних інструментів і технологій підтримувалася ностальгія за радянським минулим. Система глибоко проникла в людське буття. У нинішніх реаліях війни необхідно розвіювати міфи радянського життя. Метою статті є аналіз існування та функціонування радянської тоталітарної політичної системи як частини сутності людини на території СРСР у ХХ ст. Автор описує умови створення культури насильства, доводить, що радянська система впроваджувалася в різні сфери людського життя через різноманітні практики та ритуали впливу на людську свідомість. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів із принципами історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизна полягає у тому, що на основі аналізу листів до органів влади виконавців Великого терору 1937–1938 рр. автор простежує вплив радянської системи на людей. Уперше матеріали листів співробітників НКВС використано для характеристики процесів трансформації людської особистості в радянській державі. Радянська політична еліта використовувала кілька кроків для формування нової, лояльної до режиму особистості. Першим кроком було вбивство правосуб'єктності людини, яка, окрім обов'язків, має ще й права. Наступним завданням було перетворити людину на живий труп, убивши моральну особистість і обмеживши їй шлях до індивідуальної втечі. Важливо було зробити рішення совісті неоднозначними і сумнівними. Фінальним кроком могло стати руйнування не просто життя людини, не просто її фізичне знищення, а заперечення самого факту її існування. Як наслідок, режим намагався знищити будь-які сліди власної ідентичності людини. Свідченням знищення людської ідентичності є поширене в СРСР написання листів до органів влади. Як правило, автори листів до органів влади намагалися писати мовою тієї влади, до якої вони зверталися, створюючи лист від імені своєї документальної особистості, яка існувала на папері.
Посилання
i:10.1177/0047244107074186
2. Fitzpatrick S. Tear off the Masks!: Identity and Imposture in Twentieth-Century Russia. Princeton University Press,
2005. 345 p.
3. Sedmak C. The Trauma of Communism / ed. by Clemens Sedmak, A. James McAdams. Lviv: Ukrainian Catholic University
Press, 2022. 300 p.
4. Waller J. Becoming Evil: How Ordinary People Commit Genocide and Mass Killing. Oxford University Press, 2002. 316 p.
5. Васильєв В., Подкур Р. Радянські карателі. Співробітники НКВС ‒ виконавці «Великого терору» на Поділлі / НАН
України. Інститут історії України. Kиїв : В. Захаренко, 2017. 240 с.
6. Staub E. Roots of Evil: The Origins of Genocide and Other Group Violence. Cambridge University Press, 1921. 336 p.
7. Відлуння Великого терору. Збірник документів у трьох томах / відп. ред. В. Васильєв, Р. Подкур, Л. Віола. Київ :
В. Захаренко, 2019. Т. 3. 936 c.
8. Hannah A. The origins of totalitarianism. New York : Schocken Books, 2004. 674 p.
9. Аскерова Л. Листи до влади жертв політичних репресій як прояв соціальної мімікрії (на прикладі Чернігівської
області). З архівів ВУЧК – ГПУ – НКВД – КГБ. 2014. № 2(43). С. 257–191.
10. Tarkowski J. Socjologia świata polityki. Tom 2: Patroni I klienci. Warszawa : Instytut Studiów Politycznych PAN,
1994. 188 p.
11. Коляструк О. (Екстра)ординарність повсякденного життя в умовах Великого терору: норми vs аномалії? З архівів
ВУЧК – ГПУ – НКВД – КГБ. 2018. № 1(49). С. 99–118.
12. Goffman E. The presentation of self in everyday life. Garden City, N.Y : Doubleday Anchor Books, 1959. 259 p.
13. Browning C.R. Ordinary Men: Reserve Police Battalion 101 and the Final Solution in Poland. Harper Perennial, 1993.
304 p.
