РЕКТОР ВОЛИНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ (1994–1996) ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ ВІНЦУКЕВИЧ (1934–2023): ШТРИХИ ДО ЖИТТЄПИСУ

Анотація

В історичній науці завжди належна увага приділялася опису ролі особистостей в історії. Констатуючи необхідність системного дослідження, вивчення та донесення до широкого загалу життєвих шляхів видатних особистостей Церкви Христової, відновлюючи історичну пам'ять нашого народу, ми повинні віддати належну шану всім, хто в різні історичні періоди розвитку нашої Церкви й держави залишався світочем істинного християнства та науки. Від часу відродження Волинської духовної семінарії у 1990-х роках етап її становлення був нелегким, але, долаючи всі виклики часу, відроджена Волинська духовна семінарія сьогодні стала одним із найбільших і найпрестижніших духовних закладів освіти України і впевнено продовжує свою розбудову та розквіт у статусі закладу вищої духовної освіти – Волинської православної богословської академії. Серед великого числа видатних випускників та керівників Волинської духовної семінарії багато з них залишаються для нас малознаними або й зовсім невідомими. У статті на основі джерел зроблено спробу реконструювати фрагменти біографії ректора Волинської духовної семінарії Петра Миколайовича Вінцукевича. Джерельну базу дослідження становлять спогади його сучасників, документи особистого походження та інші публікації, частина з яких уводиться в науковий обіг уперше. Аналіз цих джерел дає можливість якомога детальніше скласти просопографічний портер Петра Миколайовича Вінцукевича. Удається встановити, що Петро Миколайович Вінцукевич був серед числа перших, хто брав участь у заходах із відродження Української державності на Волині та підтримував ідею відродження Української Церкви. Наведені факти біографії характеризують Петра Миколайовича Вінцукевича як людину, яка володіла глибокими знаннями, добрими організаторськими здібностями і за короткий час зуміла підняти на належний рівень навчально-виховний процес, поліпшити матеріально-технічну базу Волинської духовної семінарії, чим зробила значний внесок у розвиток духовної освіти та церковної історії.