ГОЛОВА ПРОВОДУ ОУН ОЛЕГ ШТУЛЬ (1917–1977). СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

Ключові слова: О. Штуль, Д. Штуль, особистість, Кременецька духовна семінарія, Ф. Кульчинський, ОУН

Анотація

Мета роботи полягає у висвітленні життєпису О. Штуля періоду становлення його особистості, чинників, які впливали на цей процес. Значною мірою це дасть змогу зрозуміти мотивацію діяча під час прийняття рішень. Методологія дослідження базується на принципах системності, об’єктивності та історизму. У роботі використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи історичного пізнання. Серед загальнонаукових варто назвати інструменти аналізу і синтезу, індукції та дедукції, порівняння, критичний метод. Досягнення мети стало можливим завдяки спеціально-історичним методам: просопографічному, історико-проблемному та історико- хронологічному. Категорії особистості та часу її становлення окреслено шляхом використання методики міжпредметних зв’язків. Послуговуючись здобутками психології, часом становлення особистості визначили 17-річний вік. З огляду на це, відповідним чином вибудувано й хронологічні межі роботи. Наукова новизна дослідження полягає у спробі визначення чинників впливу на формування особистості історичного діяча. Робота суттєво доповнює біографію О. Штуля, період навчання у Кременецькій духовній семінарії. Для подальших дослідників стануть у нагоді нові джерела, уведені до науково обігу у згаданій праці. Становлення особисті О. Штуля відбувалося під впливом двох чинників. Перший – родинне оточення. Безпосереднім вихованням дітей опікувалася мати-вчителька, але домінував авторитет батька. Надзвичайно активний як у церковному, так і громадському житті, він мав безумовний вплив на своїх дітей. Часті зміни парафій, переїзди не сприяли матеріальному забезпеченню родини. Діти, як і дорослі, постійно звикали до нового середовища. О. Штуль, імовірно, уже тоді розумів ціну, яку платить батько за свою позицію. Другий чинник – навчання у Кременецькій духовній семінарії, де юнак не лише зустрів однодумців, а й ґрунтовніше пізнав ідею української державності. Указані аспекти мали безумовний вплив на подальший життєпис О. Штуля. Певною мірою вони вплинули на те, що саме він, а не хто інший, став провідником ОУН. 

Посилання

1. Борщевич В. Життя і пастирські труди отця Данила Штуля. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах.
Рівненська область. Кн. 1. Рівне : Рівненська друкарня, 2006. С. 460–463.
2. У Києві помер митрофорний протоієрей Данило Штуль – батько Голови ПУН Олега Штуля. Свобода. 1967.
6 травня. С. 1.
3. Галузевий державний архів Служби безпеки України, ф. Припинені архівно-кримінальні справи, спр. 75854. Штуль
Д. І. Почато: 9 травня 1945 р. Закінчено: 6 серпня 1945 р., 160 арк.
4. Денисюк В.Т., Денисюк І.О. Ратнівська земля: історико-краєзнавчий нарис. Луцьк : Надстир'я, 2003. 452 с.
5. Державний архів Волинської області, ф. р. 35. Волинська духовна консисторія, оп. 10, спр. 213. Метрична книга про
народження, одруження і померлих с. Заліси за 1862–1874 рр., 1921, 1923 роки. Шлюбні описи за 1921 р. Почато:
15 червня 1862 р. Закінчено: 24 грудня 1874 р., 324 арк.
6. Державний архів Житомирської області, ф. 1. Волинська духовна консисторія, м. Житомир Волинської губернії
1741–1921 рр., оп. 77, спр. 1311. Метричні книги про народження, шлюб, смерть по церквам Овруцького повіту за
1917 р. по селам: Білокоровичі, Васьковичі, Дуброва, Замисловичі, Кам’янка, Каленське, Лопатичі. Почато: 1917 р.
Закінчено: 1917 р., 209 арк.
7. Державний архів Тернопільської області, ф. 232. Кременецька державна православна духовна семінарія Волин-
ського шкільного округу, м. Кременець Волинського воєводства, оп. 1, спр. 272. Особова справа учня Штуля Олега.
Почато: 1927 р. Закінчено: 1934 р., 14 арк.
8. Євдокімова О.О. Соціально-психологічні особливості студентського віку та їх урахування в системі психологічного
супроводу. Наука і освіта. 2009. № 1/2. С. 52–57.
9. Жуковський А. Батьківські пороги. Українське слово. 1997. 7–14 грудня. С. 4, 6.
10. Жуковський А. Життя й творчість Олега Штуля-Ждановича. Париж Олегові Штулеві: Збірник на пошану Олега
Штуля-Ждановича / літ. ред. Е. Андрієвська. Париж : Українське слово, 1986. С. 9–26.
11. Зек Б. Олег Штуль у боротьбі за Україну. Серія «Події і люди». Книга 22. Торонто – Львів : Літопис УПА, 2013. 112 с.
12. Зек Б. Луцький період у житті голови Проводу ОУН Олега Штуля (1917–1977). Старий Луцьк. 2018. Вип.
XIV. С. 318–326.
13. Зек Б.М. У спільній боротьбі за Україну: отаман Тарас Боровець і голова проводу ОУН Олег Штуль. Тарас Бульба-Боровець – син землі поліської : збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної кон-
ференції, присвяченої 110-й річниці від дня народження Тараса Бульби-Боровця, 15 травня 2018 р. / за заг. ред.
А.Л. Черній, Н.К. Бойчук. Березне, 2018. С. 53–55.
14. Корнієнко І.О. Ситуації неуспіху і їх опанування у процесі професіоналізації особистості у ВНЗ. Науковий вісник
Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». 2011. Вип. 23. С. 54–57.
15. Кульчинський Ф. Божественна літургія: короткий пастирський коментар / ред. протоієрея Степана Ярмуся. Вінніпег:
Екклезія, 1992. Ч. 2. 71 с.
16. Мицик Ю. Листи єпископа Сильвестра (Гаєвського) до митрополита Іларіона (Огієнка). URL: http://hram.
in.ua/biblioteka/osnovy-viry/261-book261/3148-titlhttp://hram.in.ua/biblioteka/osnovy-viry/261-book261/3148-
title3698e3698 (дата звернення: 01.05.2023).
17. Мицик Ю. Незнаний лист О. Штуля (Ждановича) до свого вчителя. Українське слово. 2003. 29 травня – 4 червня. С. 14.
18. Присутній с. Сновидовичі, Сарненський повіт. Українська нива. 1934. 2 червня. С. 3.
19. Самчук У. До сорокодення смерти Олега Штуля-Ждановича. Париж Олегові Штулеві: Збірник на пошану Олега
Штуля-Ждановича / літ. ред. Е. Андієвська. Париж : Українське слово, 1986. С. 18.
20. Село Сновидовичі, Сарненський повіт. Українська нива. 1935. 31 березня. С. 5.
21. Скорупський М. На перехрестях життя (Уривки). Париж Олегові Штулеві: Збірник на пошану Олега Штуля-Ждановича / літ. ред. Е. Андрієвська. Париж : Українське слово, 1986. С. 143–152.
22. Сновидовичі на Сарненщині. Українська нива. 1935. 4 серпня. С. 3.
23. Степанчук О. Олег Штуль-Жданович як редактор українського паризького «Українського слова». Драгоманівські
історичні студії / відп. ред. і упор. В.О. Потильчак ; Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова. Київ ; Ніжин : Лисенко М.М., 2020. С. 239–242.
24. Степанчук О. Політична діяльність Олега Штуля-Ждановича у повоєнний період (друга половина 1940-х – 1977 рр.).
Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія «Історія». 2019. Вип. 27. С. 50–53.
25. У ланці безсмертних. Українське слово. 1987. 29 листопада. С. 1.
26. Чернихівський Г. Портрети пером: статті, есе, рецензії. Кременець ; Тернопіль : б. в., 2001. 308 с.
27. Шпак В., Олійник В. Духовна православна семінарія в Кременці в 1919–1939 роках. Т. V. Кременець: Малий видавничий дім, 2018. 313 с.
Опубліковано
2024-08-18
Як цитувати
Зек, Б. (2024). ГОЛОВА ПРОВОДУ ОУН ОЛЕГ ШТУЛЬ (1917–1977). СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ. Літопис Волині, (30), 14-19. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2024.30.02
Розділ
Історія Волині