«ЕКОНОМІЧНА СВОБОДА» УКРАЇНИ ТА КРАЇН БАЛТІЇ В ДИНАМІЦІ (1995–2004 РОКИ): ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

У статті визначено, що для розуміння свого становища кожна країна визначає рівень власного розвитку за тими чи іншими критеріями та показниками. Найбільш достовірним є зовнішній моніторинг країни за міжнародно визнаними індексами. Деякі світові (переважно – неурядові) організації, здійснюючи щорічний моніторинг багатьох країн, формують підсумкові звіти, які згодом впливають як на іноземних інвесторів, так і на уряди відповідних країн. Останні ж не можуть ігнорувати відповідні результати своєї держави від легітимних світових організацій. Також оприлюднені рейтинги держави впливають і на її громадян, адже останні у демократичних державах є носієм суверенітету і джерелом влади. Оприлюднені світовими організаціями показники певної держави є своєрідним зовнішнім підсумком діяльності тієї чи іншої влади протягом року її діяльності. По суті, вони є відображенням проведених владою реформ у конкретних галузях, або свідчать про відсутність здійснення таких заходів (найчастіше через бездіяльність) із боку обраних представників. Загалом цей алгоритм дій виглядає так: діяльність влади – результат такої діяльності для держави – моніторинг і визначення відповідного індексу конкретної країни – зовнішні інвестиції або відсутність таких у державу, і знову все йде по колу. У статті здійснено порівняльний аналіз за основними напрямами дослідження України і країн Балтії протягом десятиліття їх незалежності. Хронологічний період визначається у межах від початку першого моніторингу Індексу економічної свободи від Haritage Foundation у 1995 р. і до вступу країн Балтії у НАТО та ЄС у 2004 р. Також кінцевою хронологічною межею для України виступає 2004 р., адже саме у грудні того року під час президентських виборів відбулася Помаранчева революція, яка змінила не лише главу держави, а й форму правління в Україні, що стало результатом політичних домовленостей між головними суб’єктами конфлікту.