ДОКУМЕНТАЛЬНІ СВІДЧЕННЯ БЕРЕСТЕЦЬКОЇ БИТВИ ЯК ДЖЕРЕЛО НАПРЯМІВ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПЕРІОДУ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

Богдан Лазорак

doi:10.32782/2305-9389/2023.28.46

Богдан Лазорак https://orcid.org/0000-0002-1551-2629

DOI: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.28.46

Ключові слова: Берестецька битва, Волинь, археологічні дослідження

Анотація

Трагедія українського козацтва, селянства і міщанства під Берестечком знайшла своє відображення у джерелах, спогадах сучасників, працях дослідників, народнопоетичній та художній літературі. Наприклад, анотований бібліографічний довідник, присвячений 340-річчю Берестецької битви. У статті розглядаються окремі документальні свідчення про перебіг Берестецької битви червня 1651 р. біля сіл Пляшева та Солонів на Волині. З точки зору сучасної історіографії проаналізовано українські, польські та московські джерела, документи, листи, грамоти та донесення щодо ходу та наслідків битви. Вказано на невелику частку джерел саме українського походження. Серед матеріалів, що стосуються ситуації, яка склалася в Україні безпосередньо після Берестецької битви, автор особливу увагу звертає на один із наказів гетьмана Б. Хмельницького (від 7 липня 1651 р.). Берестецька битва знайшла досить широке віддзеркалення у тогочасних джерелах як офіційного, так і приватного характеру. Констатовано, що частина офіційних документів увійшла в праці хроністів ХVII ст. і була опублікована у ХІХ ст. Попри суб’єктивне висвітлення подій у цих документах, у комплексі вони є цінним джерелом для висвітлення подій 1651 р. Особливо в нагоді вони стали досліднику Берестечка І. К. Свєшнікову та продовжують бути актуальними і для майбутніх археологічних досліджень як Поля берестецької битви так і періоду українського козацтва загалом. Новизна дослідження полягає у самому формулюванні теми. Перспективними видаються подальші наукові пошуки нових документальних джерел з метою конструювання нових археологічних досліджень. Лише результати розкопок, даних письмових та іконографічних джерел дозволили і дозволять в загальних рисах відтворити вигляд українського козака і селянина періоду Національно-визвольної війни, відкрити невідомі досі сторінки з козацького побуту та учасників і перебігу власне Берестецької битви.

Посилання

1. Акты, относяшиеся к истории Южной и Западной России. Санкт-Петербург, 1861. Т. ІІІ. 840 с.
2. Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы. Москва, 1953. Т. ІІІ. 612 с.
3. Дневник Станислава Освенцима 1643–1651. Киевская Старина. 1882. Т.І. (январь-февраль); Т.ІІ (май, июнь); Т. ІІІ (сентябрь); Т.IV (ноябрь, декабрь).
4. Документы Богдана Хмельницкого. Київ, 1961. 420 с.
5. Документы об Освободительной войне украинского народа 1648–1654 гг. Київ, 1965. 780 с.
6. Жерела до історії України-Руси. Львів, 1911. Т.ХІІ. 272.
7. Жерела до історії України-Руси. Львів, 1924. Т. ХVІ: Ватиканські матеріали до історії України. Т.1. Донесення римських нунціїв про Україну 1648–1657 рр. 310 c.
8. Ковальский Н.П., Мыцык Ю.А. Методические указания к изучению курса «Источниковедения истории СССР». Днепропетровск, 1984. 120 c.
9. Кулаковський П. [Огляд:] Relacje wojenne z pierwszycg lat walk polsko-kozackich powstania Bohdana Chmielnieckiego okresu “Ogniem i mieczem” (1648–1651) / Opr. M.Nagielski. Український гуманітарний огляд. Київ: Критика, 2001. Вип.5. С. 278–232.
10. Мыцык Ю.А. Немецкие «летучие листки» об Освободительной войне украинского народа 1648–1654 гг. Вопросы германской истории. Днепропетровск, 1981. С. 147–156.
11. Свєшніков І. К. Битва під Берестечком. Львів: Слово, 1993. 302 c.
12. Grabowski A. Ojczyste spominki w pismach do dziejov dawnéj Polski. Warszawa, 1845. T. 2. 370 s.
13. Relacje wojenne z pierwszycg lat walk polsko-kozackich powstania Bohdana Chmielnieckiego okresu “Ogniem i mieczem” (1648–1651) / Opr. M.Nagielski. Warszawa: Viking, 1999. 340 s.
14. Malewska H. Listy staropolski z epoki Wazów. Warszawa, 1977. 440 s.