ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА ЯК СКЛАДОВА СУЧАСНИХ ГІБРИДНИХ ВОЄН (НА ПРИКЛАДІ ГРУЗІЇ ТА УКРАЇНИ)

Анотація

У статті аналізуються Україна та Грузія – суверенні держави, які на початку ХХІ століття зазнали гібридної та прямої військової агресії з боку Російської Федерації. Упродовж декількох десятиліть після проголошення незалежності досліджувані у статті країни не виробили імунітету до гібридних інформаційних загроз із боку сильнішого у військово-політичному плані та значно більшого ресурсно сусіда, Російської Федерації. Малозатратна та надзвичайно ефективна, а головне, практично, безвідмовна інформаційна зброя має значно ширший спектр застосування, аніж будь-яка інша зброя. Під час інфомаційних атак об’єктом стають свідомість і воля суспільства, що піддається агресії. Експерти називають гібридну війну таким типом воєнного конфлікту, який усе частіше буде застосовуватися у ХХІ столітті, і різновидів і прикладів гібридних загроз нині можемо перелічити цілу низку, інформаційні ж атаки є одним із найпоширеніших їхніх проявів. У гібридній інформаційній війні, що велася з боку Російської Федерації на Грузію й Україну, є чимало спільного, як, власне, і причина: обраний аналізованими у статті країнами європейський вектор економічного та політичного розвитку, що йшов успереч російському імперському баченню. Саме цей вибір послугував головною причиною гібридної агресії. Схожими були й методи інформаційної війни. Авторка вважає, що російсько-грузинський воєнний кофлікт 2008 року став репетицією вторгнення російських військ в Україну.