ДІЯЛЬНІСТЬ ЧЛЕНІВ КИЇВСЬКОГО ПОЛІТЕХНІЧНОГО ТОВАРИСТВА ІНЖЕНЕРІВ І АГРОНОМІВ У МЕЖАХ РОЗВИТКУ ІНЖЕНЕРНОЇ, МЕХАНІЧНОЇ, ХІМІЧНОЇ ТА АГРОНОМІЧНОЇ НАУК У ПЕРІОД 1911–1916 РР.

Людмила Гордієнко

doi:10.32782/2305-9389/2023.28.08

Людмила Гордієнко https://orcid.org/0009-0000-2840-1584

DOI: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.28.08

Ключові слова: наука, Київське політехнічне товариство інженерів і агрономів, дослідження, персональний склад

Анотація

У статті здійснено спробу аналізу діяльності персонального складу Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів, яке існувало у 1911–1916 рр. при Київському політехнічному інституті Імператора Олександра ІІ і було досить потужним науковим осередком на початку ХХ ст. Засновниками цього Товариства стали відомі вчені-інженери: П.Е. Бутенко, І.Ф. Пономарьов, Б.Г. Сахновський, І.А. Фещенко-Чопівський та інші. Товариство у своїй організаційній структурі мало 4 секції (за прототипом навчальних відділень Інституту): 1) механічну; 2) інженерну; 3) хімічну; 4) агрономічну. Головною метою у функціонуванні Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів стало об’єднання випускників Інституту та популяризація його діяльності. До його складу входили провідні в той час вчені, а саме: І.М. Ганицький, Г.Г. Де-Метц, П.Р. Сльозкін, О.О. Хохряков, М.П. Чирвинський, П.О. Широких та інші. Науковці і дослідники того часу популяризували свою діяльність, працюючи у секціях Товариства. Аналіз сучасних історичних досліджень з такої тематики засвідчив, що натепер немає комплексної наукової роботи, присвяченої вивченню персонального складу Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів (1911–1916 рр.). Вперше у статті проаналізовано особові справи викладачів Київського політехнічного інституту Олександра ІІ, які були членами Товариства. У статті висвітлено персональний склад членів чотирьох секцій (інженерної, механічної, хімічної та агрономічної), розкрито їхні біографічні дані, науково-дослідну, педагогічну, громадську діяльність та особистий внесок у розвиток інженерної, механічної, хімічної та агрономічної наук у країні. Висвітлення дослідженого матеріалу подано за принципом представлення характеристики діяльності постатей найяскравіших представників наведених вище профільних напрямів у функціонуванні Товариства, зокрема Ю.В. Ланге, Л.В. Цислінського (інженерна секція), І.М. Ганицького, Г.Г. Де-Метца (механічна секція), І.Ф. Пономарьова, І.А. Фещенко-Чопівського (хімічна секція), О.О. Хохрякова, П.О. Широких (агрономічна секція).

Посилання

1. Вергунов В.М. М. Каган − учень та сподвижник фундатора Київської станції по випробуванню землеробських машин та знарядь професора К.Г. Шиндлера. Науково-інноваційний розвиток агровиробництва як запорука продовольчої безпеки України: вчора, сьогодні, завтра : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 20–21 жовт. 2022 р. НААН, ННСГБ. Вінниця : ФОП Просяннікова О.М., 2022. С. 140–143.
2. Вергунов В.А. Професор Сльозкін Петро Родіонович (1862‒1927). Укр. акад. аграр. наук, Держ. наук. с.-г. б-ка, Укр. держ. насіннєва інспекція. Київ : Аграр. наука, 2007. 180 с. (Іст.-бібліогр. сер. «Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії»; кн. 19).
3. Шуманський В.П. Висвітлення науково-технічної та просвітницької діяльності І. Фещенка-Чопівського на сторінках журналу «Технічні вісті». Історія української науки на межі тисячоліть. 2000. Вип. 3. С. 258–264.
4. Шуманський В.П. Етапи життєвого і творчого шляху матеріалознавця Івана Фещенка-Чопівського: формування світогляду (1902–1917). Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Історія та філософія науки і техніки». 2000. Вип. 6. С. 79–83.
5. Шуманський В.П. Наукова творчість І. Фещенка-Чопівського. Історія освіти, науки та техніки : Перша конф. молодих вчених та спеціалістів. Київ, 30 трав. 2002 р. Київ, 2002. С. 132–133.
6. Костриця М.Ю., Мокрицький Г.П. У просторі і часі: видатні постаті Житомирщини. Житомир : Жур. Фонд, 1995. 204 c.
7. Шендеровський В. Видатний вчений і державотворець. І. Фещенко-Чопівський – видатна постать в історії науки та українського державотворення : матеріали Міжнар. конф. (до 50-річчя від дня загибелі), м. Львів, 27‒28 верес. 2002 р. Львів. С. 20.
8. Извлечение из протоколов о деятельности Кружка изобретателей. Бюллетени Киевского политехнического общества инженеров и агрономов. 1917. № 1. С. 6–7.
9. Деятельность секций. Инженерная секция. Бюллетени Киевского политехнического общества инженеров и агрономов. 1911. № 2. С. 4–8.
10. Отчёт о деятельности Киевского политехнического общества инженеров и агрономов за 1913 год. Бюллетени Киевского политехнического общества инженеров и агрономов. 1914. № 1. С. 4–7.
11. Личное дело Леонида Васильевича Цислинского (1909). Державний архів м. Києва (ДАК). Ф. 18. Оп. 2. Спр. 273. 73 арк.
12. Деятельность секций. Механическая секция. Бюллетени Киевского политехнического общества инженеров и агрономов. 1914. № 2. С. 7–8.
13. Личное дело Де-Метца Георгия Георгиевича (1898 р.). ДАК. Ф. 18. Оп. 2. Спр. 173. 134 арк.
14. О регистрации Киевского политехнического общества инженеров и агрономов (1911). Державний архів Київської області. Ф. 10. Оп. 1. Спр. 338. 31 арк.
15. Протокол 1-го Общего Собрания. Бюллетени Киевского политехнического общества инженеров и агрономов. 1911. № 1. С. 3.
16. Личное дело Фещенко-Чоповского Ивана Адрияновича (1909). ДАК. Ф. 18. Оп. 2. Спр. 266. 89 арк.
17. Деятельность секций. Химическая секция. Бюллетени Киевского политехнического общества инженеров и агрономов. 1914. № 1. С. 10–12.
18. Отчёт о деятельности Киевского политехнического общества инженеров и агрономов за 1911 год. Год 1-й. Киевское политехническое общество инженеров и агрономов. Киев, 1912. 40 с.
19. Личное дело Хохрякова Александра Алексеевича (1904 р.). ДАК. Ф. 18. Оп. 2. Спр. 271. 70 арк.
20. Личное дело Широких Петра Осиповича (1900 р.). ДАК. Ф. 18. Оп. 2. Спр. 290. 56 арк.