КАДРОВИЙ РЕЗЕРВ ЯК МОДЕРНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ В УКРАЇНІ

Ключові слова: інститут, професіоналізація державної служби, кадровий резерв, кар’єра, планування службової кар’єри, кандидатський резерв, військовий стан.

Анотація

Сьогодні країна перебуває в умовах серйозних суспільних викликів і загроз: з одного боку, глибока економічна криза від пандемії коронавірусної хвороби COVID-19, а з іншого – повномасштабна військова агресія Російської Федерації. Усе це вимагає відчутних ресурсів та мобілізації сил усього суспільства. Військова агресія проти України зумовила необхідність невідкладного переведення всіх сфер суспільного життя на роботу в умовах воєнного стану. Не стали винятком й органи державної влади України. Однак сучасне українське законодавство не має досвіду правового регулювання державної служби в умовах війни, а відтак питання економічних, соціальних та інших проблем потребують невідкладного унормування. Ризик для здоров’я та загроза життю через ведення бойових дій змусили багато державних службовців виїхати за кордон або терміново припинити трудові відносини. Велика кількість державних службовців стали до лав Збройних сил України для захисту нашої держави. Таким чином, система державного управління втратила на невизначений термін свій кадровий потенціал. У сучасних умовах висока якість державного управління є критично важливим аспектом конкурентоспроможності держави. Однією з підвалин забезпечення високої якості державного управління є залучення на державну службу компетентного та висококваліфікованого персоналу, здатного творчо вирішувати завдання, що стоять перед ним, оскільки від професіоналізму та відповідальності державних службовців залежить якісне виконання державних завдань. У статті розглянуто особливості відновлення інституту кадрового резерву державної служби в сучасних українських реаліях, проаналізовано багаторічний зарубіжний досвід із цього питання (зокрема, досвід країн Європи та США). На основі аналітики структурних особливостей кадрового резерву, що взято з попередніх досліджень, сформовано низку висновків прикладного характеру стосовно напрямів фокусування завдань щодо відновлення резерву кадрів державної служби. Наголошено на важливості системного підходу у процесі розбудови інституту кадрового резерву державної служби, а також запропоновано реалізувати комплексну програму, що покликана сприяти системній і сталій розбудові такого інституту. Окремий фокус спрямовано на дієвість такої кадрової технології, як планування службової кар’єри, дієвим складником механізму якої є інструмент кадрового резерву. Акцентовано на важливості розв’язання проблеми формування еліти в державному управлінні. Окремо звернено увагу на важливість роботи з кадровим резервом відповідно до затверджених особистих річних планів, якими передбачається професіоналізація резервіста. Наголошено на важливості законодавчих ініціатив стосовно розвитку державного управління, прискоренні запровадження змін та прийнятті їх результатів.

Посилання

1. Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо кандидатського резерву : проект Закону України від 18 травня 2020 р. № 3491 / народні депутати України А. Клочко та ін. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/ Card/2383 (дата звернення: 20.08.2022).
2. Селіванов С. Оцінювання діяльності персоналу органів державної влади як компонент особистісного розвитку для планування кар’єри. Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 19. С. 90–95.
3. Про державну службу : Закон України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 4. С. 60. Ст. 43.
4. Енциклопедія державного управління : у 8 т. / за заг. ред. С. Серьогіна. Київ : НАДУ, 2011 Т. 6. 524 с.
5. Публічна служба. Зарубіжний досвід та пропозиції для України / А. Кірмач та ін. ; за заг. ред. В. Тимощука. Київ : Центр політико-правових реформ, 2007. 735 с.
6. Черепанов В. Основы государственной службы и кадровой политики : учебник. 2-е изд., перераб. и доп. Москва : ЮНИТИ-ДАНА, 2010. 679 с.
7. Гуревич Е. Исполнительная власть в Великобритании. Правовые аспекты: зарубежный опыт. Выпуск 5. Москва : РАГС, 1996. 563 с.
8. Сучасний рух науки : тези доповідей XI міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, м. Дніпро, 8–9 жовтня 2020 р. : у 2 т. Дніпро, 2020. Т. 1. 440 с.
9. Мельников О. Кар’єра в системах державної служби різних країн. Державне будівництво. 2008. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2008_2_44 (дата звернення: 20.08.2022).
10. Державна служба : підручник : у 2 т. / редкол. : Ю. Ковбасюк, О. Оболенський, С. Серьогін та ін. Одеса : НАДУ, 2013. Т. 2. 348 с.
11. Сафонова Ю. Планування трудової кар’єри як фактор професійного зростання персоналу. Управління розвитком. 2013. № 12. С. 100–101.
12. Гончарук Н. Планування і розвиток професійної кар’єри керівного персоналу у сфері державної служби. Збірник наукових праць Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. 2006. Вип. 3. С. 167–180.
13. Артеменко Н. Планування кар’єрного розвитку державного службовця. Вісник державної служби України. 2008. № 3. С. 76–79.
14. Про державну службу : Закон України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII / Верховна Рада України. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/3723-12#Text (дата звернення: 20.08.2022).
Опубліковано
2022-12-09
Як цитувати
Селіванов, С. (2022). КАДРОВИЙ РЕЗЕРВ ЯК МОДЕРНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ В УКРАЇНІ. Літопис Волині, (27), 268-273. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.27.44
Розділ
Публічне управління