ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТУРЕЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В РЕГІОНІ ПІВДЕННОГО КАВКАЗУ

Анотація

У статті дано оцінку та проаналізовано зовнішню політику Турецької Республіки в регіоні Південного Кавказу в пострадянський період. Особливий акцент зроблено на дослідженні відносин Туреччини з такими державами, як Вірменія, Азербайджан та Грузія. У зовнішній політиці Туреччини Південний Кавказ займає одне з пріоритетних місць. Важливість всебічного вивчення цього ключового регіону стає дедалі очевиднішою. Те, що відбувається на Південному Кавказі, має не лише регіональне значення, а й глобальне значення, у тому числі пов’язане з такими питаннями, як геополітика, економіка та безпека. Регіон Південного Кавказу історично відіграє важливу роль для Туреччини. Цей регіон багато століть був місцем геополітичної боротьби різних держав. Розпад СРСР призвів до появи геополітичного вакууму на Кавказі. Виникла абсолютно нова регіональна політична система, яка давала нові можливості та нові загрози, як регіональні, так і глобальні. Цими змінами скористалася Турецька Республіка, яка багато століть претендувала на вплив у цьому регіоні. Поява в регіоні Південного Кавказу нових республік не тільки дала можливість Туреччині створити буферну зону з Російською Федерацією, але й спричинила виникнення нових зон міждержавних і міжетнічних конфліктів. Анкара відразу зрозуміла, що потрібно швидко заповнити вакуум влади в регіоні, скористатися економічними можливостями, а також створити систему, в якій Туреччина могла б впливати на політичне життя в регіоні Південного Кавказу. З усіх республік Південного Кавказу найактивніше Туреччина розвиває відносини з Азербайджаном. В основі відносин лежить етнічна та лінгвістична близькість, але також і економічна та військова співпраця. У 2020 році Туреччина допомогла Азербайджану відвоювати територію Нагірного Карабаху у Вірменії. Таким чином Туреччина теж отримала можливість більшого впливу в цьому регіоні. Також Туреччина посилила економічний вплив на Грузію за допомогою інвестицій у регіон Аджарії та міста Батумі. Єдиною республікою, яка ще залишається ворожою до Туреччини, є Вірменія. Туреччина використовує різні методи, такі як економіка та військова допомога, для встановлення власних інтересів у регіоні. Для Грузії Туреччина використовує інвестиції та капітал, тоді як для Азербайджану Туреччина використовує військову допомогу та підтримку на міжнародній арені. Головне завдання Туреччини в регіоні південного Кавказу – витіснення з цього регіону Російської Федерації та забезпечення власної енергетичної безпеки за рахунок контролю над нафтовою та газотранспортною системою, яка йде із Середньої Азії та Азербайджану до країн Європейського Союзу.