ОСОБЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ГАРАНТУВАННЯ ПРАВ ЖІНОК В ІСЛАМСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ ІРАН
Анотація
У статті досліджено основні проблеми забезпечення прав жінок в Ісламській Республіці Іран. Зокрема, розглянуто особливості правового статусу іранських жінок у сфері економіки, освіти та в репродуктивній сфері. Проаналізовано законодавче гарантування політичних прав жінок в Ісламській Республіці Іран. Доведено, що головним чинником змін у гендерному питанні є нормативно-правова база, оскільки саме вона офіційно закріплює в усіх сферах суспільства відповідні норми поведінки, націлені на повагу до прав жінок і чоловіків. Встановлено, що головним законом у країні, незважаючи на вагомий вплив Корану, залишається Конституція (1979 р.), де не лише детально прописані основні права жінок, а й визначена ступінь відповідальності уряду за забезпечення прав жінок в усіх сферах суспільного життя. Проте в інших юридичних документах права жінок в Ірані зазвичай вважаються обмеженими. Виявлено, що Іран досі є однією з держав-членів ООН, що не підписали Конвенцію про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW, 1979 р.). Хоча іранський парламент ухвалив законопроект про приєднання до конвенції у травні 2003 року, проте даний законопроект був відхилений після відправлення до Ради опікунів, яка відповідає за затвердження нового законодавства в країні. Вищезазначена Рада посилається на нечіткі релігійні суперечності, перебуваючи під тиском з боку консерваторів в уряді. Встановлено, що національне законодавство країни містить багато бар’єрів для жінок щодо доступу до основних прав у таких сферах, як працевлаштування, шлюб та громадянство. Хоча останнім часом стан проблеми реалізації прав жінок в Ісламській Республіці Іран покращується, але все ж таки представниці жіночої статі продовжують зазнавати маргіналізації, насильства та репресій. Відповідно до цивільного кодексу країни, де закріплені права жінок у шлюбі та в родині, зафіксоване домінування чоловіка у сім’ї. Водночас відсутність правових інструментів із захисту прав жінок створила атмосферу безкарності за акти насильства проти жінок, які здійснюються чоловіками. З’ясовано, що у край важкому становищі в Ірані перебувають жінки з національних меншин, які часто зіштовхуються з міжсекційною дискримінацією як за статевою, так і за етнічною, мовною чи релігійною приналежністю.
Посилання
2. Декларація тисячолітня Організації Об’єднаних Націй від 08.09.2000 № 995_621 (поточна редакція) / Офіційний веб-портал Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_621#Text.
3. Статут Міжнародної організації праці від 28.06.1919 р. № 993_154 (редакція від 19.06.1997) / Офіційний веб-портал Верховної Ради України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_154.
4. Constitution of the Islamic Republic of Iran (concluded 24 October 1979; in force 3 December 1979; amended28 July 1989). Tehran : Constitute, 2022. 44 pp.
5. Hoodfar H. The Unhappy Marriage of Religion and Politics: Problems and Pitfalls for Gender Equality. Third World Quarterly, 2010. №6. 885-903 pages.
6. Iran’s Women’s Affairs Chief Feels Powerless to Act. Інтернет- сайт журналу «Armanshahr Foundation». 2015. URL: https://openasia.org/en/2015/01/irans-womens-affairs-chief-feels-powerless-to-act/.
7. Moghadam M. V. Women’s Employment Issues in Contemporary Iran: Problems and Prospects in the 1990s. Iranian Studies. 1995. № 3. Р. 175–202.
8. Taghipour A. Women’s Empowerment in Iran: A Review Based on the Related Legislations. Інтернет-сайт журналу «Global Journal of Health Science». 2014. № 4. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4825391/pdf/ GJHS-6- 226.pdf.
9. The Answer of the Government of the Islamic Republic of Iran to the Questionnaire to Governments on Implementation of the Beijing Platform for Action (1995) and the Outcome of the Twenty-Third Special Session of the General Assembly (2000). Інтернет-сайт журналу «Social Science». 2003. URL: https://www.un.org/womenwatch/daw/Review/responses/ IRAN-English.pdf.