ПАРИЗЬКА «КУЛЬТУРА» 1950–1980-Х РР.: ПРО УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ

Анотація

У представленій статті аналізуються концепції польських опозиціонерів Єжи Ґедройця та Юліуша Мєрошевського, які після Другої світової війни опинилися в еміграції і репрезентували своє бачення повоєнної Європи загалом і України зокрема через сторінки часопису «Культура». Ідейним засновником та головним редактором журналу «Культура» був польський еміграційний діяч, журналіст та публіцист Єжи Ґедройць, світогляд якого формувався під впливом «прометейської ідеї», покладеної в основу міжвоєнної політичної докртини Другої Речі Посполитої, що мала на меті боротьбу за створення незалежних радянських республік, котрі у період 1918–1921 років втрапили під контроль більшовиків. Сформувавши навколо себе коло однодумців, Є. Ґедройць створює фактично інститут польської опозиційної думки, запропонувавши абсолютно новітнє бачення міжнародних відносин після Другої світової війни, що передбачало незалежність України, Білорусі та Литви. Дискусії щодо українського питання, які велися на шпальтах паризької «Культури» впродовж другої половини ХХ століття, справили відчутний вплив на польську політичну еліту, сприяючи змінам основних тенденцій у взаєминах поляків із сусідами уже на початку 90-х років ХХ століття. З-поміж запитань, які ставила перед собою редколегія паризької «Культури», був перегляд спільного історичного спадку поляків та українців, питання міжнацонального примирення та відсутність взаємних територіальних претензій. У 50–60-х роках ХХ століття такі погляди були сміливою новаторською позицією, яка йшла в абсолютний розріз із тогочасною думкою політичних польських емігрантських діячів, що перебували у США та Великій Британії.