ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ УПЦ КП В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ В ПЕРІОД 1992–2018 Р.
Анотація
У статті проаналізовано освітню діяльність Української Православної Церкви Київського Патріархату (далі ̶ УПЦ КП) на території Західної України в період 1992–2018 р. З постанням нової інституції УПЦ КП в 1992 р. розпочала роботу її освітня структура. За рішенням синодів відкривались всі духовні навчальні заклади. Охарактеризовано ступені духовної освіти та їх особливості в УПЦ КП. Заклади освіти Київського патріархату формувались і розвивались згідно із статутом УПЦ, прийнятим у 1991 р. Даний документ передбачав структуру і трьохступеневу модель освіти. У кожній області західного регіону України у визначений період були відкриті заклади освіти УПЦ КП, а інколи декілька, мається на увазі інших конфесій. Для єпархій це було престижно, але для працевлаштування – ні. Адміністрація освітніх закладів не враховувала потребу в зайнятості випускників, при цьому зараховувала студентів на навчання. А особливість священничого життя така: під час навчання ставленики, які мали бажання рукоположитись перед таїнством священства, одружувались. І ось випускник в сані, в нього є сім’я, а працевлаштуватись тривалий час не міг, бо не було вакантного місця. Відтак богослови в сані, або без, змушені були іти працювали різноробочими тривалий час, щоб працевлаштуватись. Замість того, щоб служити Богу і людям. Із постанням ряду семінарій мало уваги приділялось підготовці дяків-регентів, без яких священнику на парафії не обійтись. Також потрібно було врахувати ще один момент: усі священнослужителі навчались від 4 до 8 і більше років, а церковні дяки (читці, співці) більшою мірою взагалі не мали фахової освіти, що негативно впливало на стан церковного служіння. Із 2006 р. духовна освіта УПЦ КП зазнала реформ. Зазнала змін назва освітніх закладів: «православна богословська академія» замість, «семінарія і академія». Особливу увагу приділено фінансуванню закладів освіти і забезпеченню їх матеріально-технічною базою. Утримання викладачів-священників відбувалось за рахунок ввірених парафій. Матеріальна база закладів освіти в період з 1992 до 2002 р. була вкрай низькою. Особлива увага у визначений період приділялась студентам-вихованцям. Ректорат духовних закладів освіти все більше цікавився побутом у гуртожитках а відтак і відпочинком своїх вихованців. Показано становлення студенства в духовних закладах освіти і їхня роль у житті церкви.
Посилання
2. Васьковський В. Духовна освіта в Україні: проблеми і напрямки розвитку. Людина і світ. 1998. № 10. C. 26–29.
3. Відомість адміністративно-викладацького складу Київської Духовної академії і семінарії Української православної церкви станом на 1.09.1992 р. Поточне діловодство Київської Духовної академії і семінарії Української православної церкви.
4. Декларація про Державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. Збірник постанов Уряду України. 1990. № 7.
5. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про свободу совісті і релігійні організації» від 23 квітня 1991р. Відомості Верховної Ради України. 1991. № 20. С. 20–24.
6. Закон України «Про альтернативну невійськову службу» від 12 грудня 1991 р. Збірник постанов Уряду України. 1992. № 1. С. 16–18.
7. Закон України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 р. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 5. С. 225–234. 8. Думенко, Епіфаній архієп. Духовна освіта Української православної церкви Київського патріархату. URL: http:// cerkva.іnfo/2006/05/15/synod.html. ̶ 23/08/2012 ̶ 15.305 (дата звернення: 12.05.2022).
9. Закович М., Колодний А. Релігійна і релігієзнавча освіта в Україні. Релігійна свобода: історичне підгрунтя, правові основи і реалії сьогодення. 1998. № 1. С. 85–86.
10. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про свободу совісті і релігійні організації» від 23 квітня 1991 р. Відомості Верховної Ради України. 1991. № 25. С. 656–688.
11. Ісіченко І. Духовна освіта УАПЦ/І. Успенська вежа. 1996. № 4. С. 3.
12. Ісіченко І. Духовна освіта УАПЦ. Успенська вежа. 2000. № 4. С. 7–8.
13. Кальниш Ю. Духовні школи в Україні: загальний огляд. Людина і світ. 2001. № 4. С. 32–37.
14. Козловський І. Кандидат богослов’я – це звучить круто. Інформаційний бюлетень УПЦ КП. 1998. № 3. С. 12.
15. Козловський І. Духовно-релігійне відродження українського суспільства: реалії і сьогодення. Схід. 2000. № 3. С. 66–69.
16. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. (1997). Київ : Преса України. 80 с.
17. Лист голові Тернопільської облдержадміністрації Л. Ковалю від єпископа тернопільського Іова від 26.07.96 р. Поточний архів Державного комітету України у справах релігій. Оп. 1. Спр. 49. Арк. 79.
18. Масальський В., Бєліков Н. Про становлення сучасної релігійної освіти в Україні. Вісник Донецького університету. Серія Б: Гуманітарні науки. 2000. № 2. С. 282–287.
19. Митр. Епіфаній (Думенко). В УПЦ КП визначились з ліцензуванням своїх вищих навчальних закладів та з порядком визнання закордонних документів про вищу духовну освіту. URL: https://v-upc-kp-viznachilis-z-licenzuvannyamsvojih- vishchih-navchalnih-zakladiv-ta-z-poryadkom-viznannya-zakordonnih-dokumentiv-pro-vishchu-duhovnu-osvitu_ n83073 (дата звернення: 12.05.2022).
20. Новиченко М. Про деякі особливості міжконфесійних відносин в Україні. Актуальні проблеми державно-церковних відносин в Україні. 2001. № 3. С. 21–27.
21. Поспеловский Д. Православная церковь в истории Руси, России и СССР. Учебное пособие. Москва, 1996. 468 с.
22. Постанова Ради у справах релігій при Кабінеті Міністрів України про реєстрацію статуту Волинської духовної семінарії УПЦ КП від 23.11.1992 р.; Постанова Ради у справах релігій при Кабінеті Міністрів України про реєстрацію статуту Львівської духовної семінарії УПЦ КП від 05.04.1993 р. Поточне діловодство Державного комітету України у справах релігій.
23. Постанова Священного Синоду УПЦ КП про реформу духовної освіти. Інформаційний бюлетень. 2006. № 7. С. 5.
24. Правила приема в Духовные школы УПЦ на 1994/1995 учебный год. Православный вісник.1995. № ¼. С. 43–46.
25. Прот. Віталій Лотоцький. Рівненська духовна семінарія. URL: http://rivne-cerkva.rv.ua/seminaria/14-pro-seminariu. html (дата звернення: 12.05.2022).
26. Прот. Віталій Лотоцький. Секретарку Бульби-Боровця взяли під соціальну опіку. URL: www.istpravda.com.ua/ short/2012/05/28/87390 (дата звернення: 18.05.2022).
27. Прот. Владислав, Ципін. Духовенство: Церковне право 1994. 700 с. С. 217–225.
28. Прот. Володимир Вакін. 1991 – наш час. URL: www.vpba.eduua/history/1991-nash-chas (дата звернення: 19.05.2022).
29. Прот. Миколай Гунько. Івано-Франківський богословський інститут преподобного Феодосія Манявського. URL: https: //pravoslavie.if.ua/bogoslovnoy-institute/ (дата звернення: 01.05.2022).
30. Прот. Ярослав Ощудляк. Львівська православна богословська академія. URL: https://osvita.pomisna.info/lpba.html (дата звернення: 23.05.2022).
31. Протокол № 12 засідань Колегії Комітету та документи до нього від 25.12.1997 р. Поточний архів Державного комітету України у справах національностей та релігій. Оп.1. Спр. 50. Арк. 100–128.
32. Релігійні організації України станом на 1 січня 1994 р. (1994). Людина і світ. № 10. С. 10–12.
33. Релігійні організації в Україні станом на 1 січня 2001 р. (2001). Людина і світ. № 1. С. 24–29.
34. Рішення священного синоду УПЦ КП від 29.06. 2002 р., журнал № 6. (2002). Київський Патріархат, 6(5) (червень). С. 2.
35. Рішення священного синоду УПЦ КП від 19.11.2002 р., журнал № 14. (2002). Київський Патріархат, 11(10) (листопад). С. 2.
36. Рішення священного синоду УПЦ КП від 27.07.2005 р., журнал № 17. (2005). Київський Патріархат, 7(6) (липень). С. 2.
37. Рішення священного синоду УПЦ КП від 27.07.2005 р., журнал № 18. (2005). Київський Патріархат, 7(6) (липень). С. 2.
38. Рощина, Л. Педагогічні кадри у закладах православної духовної освіти України у 90-ті роки ХХ ст. Наука. Релігія. Суспільство. 2004. № 1. С. 77–87.
39. Список адміністративно-викладацького складу Київської Духовної академії Української православної церкви Київський патріархат станом на 1.09.1997 р. Поточне діловодство Київської Духовної академії Української православної церкви Київський патріархат.
40. Статут про управління Української православної церкви. Православний вісник. 1991. № 5. С. 10–23.
41. Степовик Д. Аркадій Жуковський - почесний доктор богословських наук. Православний вісник. 1996. № 11/12. С. 10.
42. ЦДАГО України. Ф. 1. Оп.25. Спр. 12. Арк. 5–12.
43. Юраш А. Львівська Духовна академія і семінарія Української православної церкви Київський патріархат. Львів, 2002. 4 с.
