МИНУЛЕ УКРАЇНИ У ПРАЦЯХ ВАДИМА ПАССЕКА

Сергій Трубчанінов

doi:10.32782/2305-9389/2022.27.17

Сергій Трубчанінов https://orcid.org/0000-0001-9054-2855

DOI: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.27.17

Ключові слова: Вадим Пассек, минуле України, Малоросія, Слобідська Україна, пам’ятки історії.

Анотація

У статті аналізуються праці Вадима Пассека (1808–1842), в яких популяризувалося українське минуле. Цей автор відомий передусім як письменник, етнограф, статистик, археолог і видавець. Проте його цікавила також українська старовина, особливо минуле й пам’ятки культури Слобідської України. І це не випадково, адже він був нащадком козацько-старшинського роду зі Слобожанщини, хоча й народився в Тобольську, де його батько перебував у засланні. Знавець українського фольклору Микола Сумцов характеризував В. Пассека як м’якого, чулого, доброзичливого ідеаліста. Його відносять до кола харківських романтиків, пізніше у Москві він був близький до слов’янофілів. Так, у листі до Ізмаїла Срезневського (вересень 1839), який мав вирушити в наукову подорож в Європу, В. Пассек виклав свою мрію про об’єднання всіх слов’ян під владою російського царя. У своїй 5-томній збірці «Нариси Росії» (1838–1842) В. Пассек опублікував чимало власних розвідок з різних проблем. Зокрема, сучасні дослідники наголошують на його внескові в українську фольклористику, відзначають археологічні та пам’яткознавчі нариси. Нариси В. Пассека з історичного минулого України ґрунтувалися на його історично-географічних уявленнях. Зокрема, ще у своїх ранніх працях він наголошував, що саме «малоросіянам» належить спадщина княжої доби. Дослідник пишався тим, що вони перебували в лавах переможного війська князя Святослава. В. Пассек підкреслював, що православна віра вперше була прийнята Малоросією. В есе «Малоросія» (1834) автор навів приклади глибоких відмінностей у національному характері та історичному розвиткові «південних слов’янських племен – нинішніх малоросіян» від «північних племен – росіян». На його думку, із самого духу південних слов’ян, звичаїв та самого побуту малоросіян виникла удільність, тоді як дух північних племен став для неї домовиною. В. Пассек наголошував, що Україна (Слобожанщина) була «чистим творінням» Малоросії. В інших своїх нарисах молодий дослідник змалював історичні пам’ятки Києва, південні границі княжої держави, історико-географічний образ Слобожанщини та ін.

Посилання

1. Грушевський M.C. Історія української літератури. В 6 т. 9 кн. Т. 3 / упоряд. В.В. Яременко; приміт. C.К. Росовецького. Kиїв : Либідь, 1993. 285 с.
2. Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії / упоряд. та нарис Ю. Пінчук, Л. Гриневич; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. Київ : Українознавство, 1996. 256 с.
3. Кирчів Р. Харківський осередок української фольклористики (перша половина XIX ст.) (Закінчення). Народознавчі зошити. 2016. № 3 (129). С. 549–565.
4. Красиков М.М. «Діячі слободського фольклору» в «Слобожанах» Миколи Сумцова: погляд через сто років. Двадцять п’яті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції «Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій» до 165-річчя від дня народження М.Ф. Сумцова, 18 квітня 2019 р. Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова. Харків : Майдан, 2019. С. 3–11.
5. Новохатский К.Е. «…Прошедшее в настоящем…» Вадим Васильевич Пассек. 1808–1842. Краеведы Москвы : сборник. Вып. 1 / сост.: Л.В. Иванова, С.О. Шмидт. Москва : Московский рабочий, 1991. С. 61–76.
6. Пассек В. Границы Южной Руси до нашествия татар. Очерки России, издаваемые Вадимом Пассеком. Кн. II. Москва : Тип. Н. Степанова, 1840. С. 195–216.
7. Пассек В. Историко-статистическое описание Харьковской губернии 1836 года. Материалы для статистики Российской империи, издаваемые с высочайшего соизволения, при Статистическом отделении Совета Министерства внутренних дел. Т. 1. Санкт-Петербург : Тип. Мин. внутр. дел, 1839. Отд. II. С. 125–167.
8. Пассек В. Картины степей. III. Южные или Новороссийские степи. Очерки России, издаваемые Вадимом Пассеком. Кн. II. С. 91–101.
9. Пассек В. Киево-Печерская обитель. Очерки России, издаваемые Вадимом Пассеком. Кн. I. Санкт-Петербург : Тип. Н. Греча, 1838. С. 26–79.
10. Пассек В. Киевские Златые врата. Очерки России, издаваемые Вадимом Пассеком. Кн. II. С. 139–150.
11. Пассек В. Курганы и городища в Харьковской губернии. Журнал Министерства внутренних дел. 1837. Ч. XXV. № 9. С. 539–550.
12. Пассек В. Куряжский Преображенский монастырь. Очерки России, издаваемые Вадимом Пассеком. Кн. IV. Москва : Тип. Н. Степанова, 1840. С. 148–157.
13. [Пассек] В. Малороссия. Путевые записки Вадима. Москва : Тип. С. Селивановского, 1834. С. 113–155.
14. Пассек В. Окрестности Переяславля. Очерки России, издаваемые Вадимом Пассеком. Кн. IV. С. 121–147.
15. Пассек В. Олегов ключ. Очерки России, издаваемые Вадимом Пассеком. Кн. V. Москва : Тип. Н. Степанова, 1842. С. 188–195.
16. Пассек В. Осетинцы. Очерки России, издаваемые Вадимом Пассеком. Кн. I. С. 138–183.
17. Пассек В. Отрывки из путешествия по Крыму. Очерки России, издаваемые Вадимом Пассеком. Кн. II. С. 151–176; Кн. IV. С. 97–120.
18. Пассек В. Странное желание. Литературный вечер : сборник. Москва : Тип. С. Селивановского, 1844. С. 1–7.
19. Пассек В. Украйна. Путевые записки Вадима. С. 53–112.
20. Пассек Т.П. Из дальних лет: Воспоминания. Т. II. 2-е изд. Санкт-Петербург : Изд. А. Ф. Маркса, 1906. 430, [2] с.
21. Перкаль М.К. В.В. Пассек и его «Очерки России». Этнографическое обозрение. 1994. № 6. С. 144–149.
22. Романовський В.С. Пам’яткознавчі дослідження В.В. Пассека на Харківщині (1834–1842 рр.). URL: https:// otkudarodom.ua/ru/romanovskiy-valeriy-pamyatkoznavchi-doslidzhennya-vv-passeka-na-harkivshchini-1834-1842-rr (дата звернення: 14.02.2022).
23. Романовський В.С. Причинки до історії роду Пассеків. URL: https://otkudarodom.ua/ru/romanovskiy-vs-prichinki-doistoriyi- rodu-passekiv (дата звернення: 14.02.2022).
24. Срезневский В. Вадим Васильевич Пассек и его письма к И.И. Срезневскому (1837–1839). Русская старина. 1893. Т. 78. С. 377–402; Т. 79. С. 545–562.
25. Сумцов М.Ф. Слобожане: історично-етнографична розвідка. Харків : Вид-во «Союз» Хаpьків. Кpедит. Союзу Коопеpативів, 1918. 238, [2] c. (Культурно-історична бібліотека / під. ред. проф. Д.І. Багалія).
26. Тункина И.В. Русская наука о классических древностях юга России (XVIII – середина XIX в.). Санкт-Петербург : Наука, 2002. 675 с.
27. Чистякова О. Пассек Вадим Васильевич. Харьковъ. Исторический календарь: люди, события, даты. Июнь. Харьков : Изд. «Федорко», 2016. С. 68–83. 28. Schönle A. Broken History and Crumbling Stones: The Romantic Conception of Architectural Preservation. Slavic Review. 2012. Vol. 71. Iss. 4. P. 745–765. DOI: https://doi.org/10.5612/slavicreview.71.4.0745.