БОРОТЬБА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО ПІДПІЛЛЯ ПРОТИ ДРУГОЇ РАДЯНІЗАЦІЇ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ

Ключові слова: Західна Україна, сталінський тоталітарний режим, український самостійницький рух, радянізація, насильство, колективізація, культурна революція.

Анотація

У статті розкрито основні форми протидії членів ОУН і вояків УПА радянізації західних областей України у перші повоєнні роки. Охарактеризовано специфічні підходи більшовицької адміністрації до реалізації директив союзного центру, спрямованих на примусові колективізацію та культурну революцію, конфесійну уніфікацію краю. Вперше в українській історіографії комплексно розкриваються способи підтримки учасників українського самостійницького руху з боку місцевого населення: від саботажу до збройної відсічі. Доведено, що, зазнавши великих втрат, УПА здійснює рейди, щоб прорватися у Західну Німеччину та Австрію. Ті підрозділи, що не могли прорватися, розділилися на невеликі групи, здійснюючи напади на активістів радянської влади, знищуючи колгоспи, МТС та інші господарчі об’єкти. Пропаганда, жорстокість та підступність радянських каральних органів, а також популістські соціально-економічні зміни зробили неможливим тривале продовження спротиву політиці Кремля. Прослідковано, що активний спротив значної частки західноукраїнського населення радянізації поставило Кремль преред необхідністю залучення дло «соціалістичних перетворень» партійно-радянських функціонерів і спеціалістів різних галузей господарства з різних регіонів країни. Також встановлено, що безоглядно руйнуючи традиційний життєвий уклад, форми господарювання, соціокультурні та релігійні практики, сталінський режим прагнув у найкоротші терміни «перекроїти» західноукраїнське суспільство за власними лекалами. Основними інструментами політики радянізації стали брутальне насильство і примус у всіх можливих формах. Досліджено політичні та соціально-економічні трансформації, здійснювані більшовицькими місіонерами у краї, що відбувалися в умовах збройної боротьби ОУН і УПА. Ізольованість від світу, відсутність джерел надходження зброї та амуніції, постійні облави та «воєнно-чекістські операції», арешти і депортації родин повстанців спричинили поступове згортання українського національно-визвольного руху. Проте ідея державної незалежності України та свободи її населення, яку виборювали повстанці ціною свого життя, передавалася з покоління у покоління.

Посилання

1. Галицька-Дідух Т. Становлення радянської командно-адміністративної економіки в повоєнне десятиліття на прикладі Станіславської області. На вівтар історії України: ювіл. зб. на пошану академіка АНВШ України, проф. В.В. Грабовецького. Івано-Франківськ, 2008. С. 512–523.
2. Ганцюк П. (упоряд.). «Добро нації – найвищий наказ!» Історії однієї родини. Івано-Франківськ : Фоліант, 2020. 216 с.
3. Даниленко В. (відп. ред.). Повоєнна Україна: нариси соціальної історії (друга половина 1940-х – середина 1950-х рр.). (у 3-х ч., Ч.3). Київ : Інститут історії України НАН України, 2010. 336 с.
4. Державний архів Івано-Франківської області. Р-1098, оп. 1, спр. 1.
5. Златанов З. Друга радянізація Західної України (за матеріалами фондової колекції Меморіального комплексу). Військово-історичний меридіан,2 (20). Київ, 2018. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Zlatanov_Zlatko/Druha_ radianizatsiia_Zakhidnoi_Ukrainy/ (дата звернення: 01.06.2022).
6. Ільницький В. До питання рейдів відділів УПА ВО-4 «Говерля» (1944–1949). Актуальні питання гуманітарних наук. 2015. Вип. (14), С. 28–38.
7. Липовецький С. (упоряд.). Бандерівці: 200 історій з ХХ століття. Львів : ЛА «Піраміда», 2017. 564 с.
8. Коломия й коломийщина. Історико-крєзнавче видання. Збірник споминів і статей про недавнє минуле (Т.ІІ). Філа- дельфія; Коломия : Наукове товариство ім. Шевченка, коломийський осередок, 2008. 283 c.
9. Літопис УПА. Історія: док. і матеріали. (Т. 31). Торонто; Львів : Літопис УПА, 2001. 320 с.
10. Малярчук О. Галицький національний кетман: село в ідеологічній війні з партійно-радянським тоталітаризмом. Галичина. 2006–2007. Вип. (12-13). С. 157–166.
11. Марійчин М.Т. Від прадіда, провідника ОУН-УПА, до батька – воїна АТО. Яремче; Яблуниця, 2018. 48 с.
12. Пиріг Л. Проти Московщини, за Україну! Нотатки філателіста. Пам’ятки України, 2017. Вип. (4). С. 50–55.
13. Санкович (Драпак) М. Яблуниця – перлина Карпат. Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2020. 208 с.
14. Свідчення Равлюк Ганни Іллівни, 1930 р. н., с. Гавриляк Обертинського району Івано-Франківської області.
15. Сеньків М. Радянські форми та методи колективізації західноукраїнського села (1944–1952 рр.). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Вип. (ХХІІІ). 2012. С. 148–155.
16. Сеньків М. Повсякденне життя західноукраїнського селянства (1944–1952 рр.). Наукові праці Кам’янець- Подільського національного університету імені Івана Огієнка: іст. науки, 2014. Вип. (24). С. 337–348.
17. Сеньків М. Опір ОУН і УПА колективізації західноукраїнського села, 1944–1952 рр. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. 2004. Вип. (12). С. 371–379.
18. Кульчицький С. (ред.). Сторінки історії України: ХХ століття. Київ : Освіта, 1992. 333 с.
Опубліковано
2022-12-08
Як цитувати
Санкович, М. (2022). БОРОТЬБА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО ПІДПІЛЛЯ ПРОТИ ДРУГОЇ РАДЯНІЗАЦІЇ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ. Літопис Волині, (27), 96-103. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.27.16
Розділ
Історія України