ПРАВОСЛАВНА І ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВИ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ: 1939–1941 РР.

Анотація

У статті аналізується становища Православної і Греко-католицької церков у Західній Україні в 1939– 1941 рр., після встановлення на цих землях сталінського тоталітарного режиму. Релігійна картина в Західній Україні відзначалася певною специфікою, зумовленою національним складом населення. Перш за все це стосувалося Волинського воєводства, де на початку 30-х років ХХ ст. мешкало майже 1,5 млн православних (69,8%), 327,9 тис. римо-католиків (15,7%), 207,8 тис. юдеїв (10%) і 11,1 тис. греко-католиків (0,5%). У Львівському воєводстві проживало 1,4 млн римо-католиків, або 46,3%, 1,3 млн греко-католиків – 41,7%, 342,4 тис. юдеїв – 11% і лише 9 тис. православних – 0,3%. У Станіславському воєводстві кількість представників названих конфесій становила: римо-католиків – 246 тис. (16,6%), греко-католиків – 1,1 млн (72,9%), юдеїв – 139,7 тис. (9,5%), православних – 0,9 тис. (0,1%), а в Тернопільському воєводстві – відповідно 586,6 тис. (36,7%), 872 тис. (54,5%), 134,1 тис. (8,4%), 1,9 тис. (0,1%).. Отже, дві третини віруючого населення Волині становили православні, а цілковиту більшість віруючих Східної Галичини – греко-католики і римо-католики. Уже восени 1939 р. було припинено викладання релігії в школах, закрито спеціальні релігійні школи. Представникам духовенства заборонено нести духовну службу в лікарнях і в’язницях, обслуговувати кілька парафій. Здійснено конфіскацію церковної та монастирської власності, що переходила під контроль держави. Вилучені землі передано новоствореним радгоспам і колгоспам, а численні будівлі використано для світських потреб. Влада всіляко обмежила суспільні функції церкви, зокрема навесні 1940 р. передала реєстрацію всіх актів громадянського стану НКВС. Радянські спецслужби чинили жорстоку розправу над священниками, які не хотіли коритися режимові; вістря репресій спрямовувалося проти тих представників духовенства, які продовжували сумлінно вести духовно-релігійну діяльність і виявляли інтерес до громадсько-політичного життя. За грати потрапили також миряни, пов’язані з українським національним рухом, зокрема відомі церковні й громадські діячі.