ДІТИ ЯФЕТА, ХАМА ЧИ НІМРОДА? СОЦІОСОФІЯ У ТВОРАХ В’ЯЧЕСЛАВА ЛИПИНСЬКОГО, ГРИГОРІЯ ХОМИШИНА ТА ІВАНА КОРСАКА

Анотація

В’ячеслав Липинський, Григорій Хомишин, Осип Назарук та інші українські консерватисти були послідовними критиками соціалізму, націоналізму та революцій як деструктивної політичної течії в українському соціумі І половини ХХ ст. Цю ж тезу осмислив та підкреслив і Іван Корсак у книзі «Діти Яфета». Ідеологічне протистояння українських консерватистів із соціалістами та націоналістами не призвело до жодного конструктиву у сфері державобудування. Націоналісти та соціалісти стали руйнівним елементом для нації, не лише не змогли об’єднати своїми ідеями суспільні прошарки. Вони, навпаки, призводили до чергового розколу в українському середовищі. Консерватисти-католики, прихильники окциденталізму, лідером яких був єпископ Г. Хомишин, уважали, що українці в умовах Європи 1930-х років повинні були здобувати незалежність за декілька етапів. На першому обмежитися автономією у складі Польської держави. Стосовно Польщі позиція Г. Хомишина була лояльною, за що його часто критикували націоналісти. Таким чином, консервативні ідеї В. Липинського мали прихильників у середовищі інтелектуальної української інтелігенції, частини консервативного католицького духовенства на чолі з владикою Г. Хомишиним. Творча спадщина українських консерватистів повернулася у 1990-ті роки. В Україні знайшла послідовників, головним чином, у середовищі інтелігенції, духовенства. Регулярно проводяться наукові конференції, присвячені творчості вченого. Проте, на жаль, у державі відсутні впливові політичні партії консервативного характеру. Відродився і маєток Липинських у селі Затурці. В особі Івана Корсака читачі отримали версію популярного історичного роману про життя В’ячеслава Липинського та українських консерватистів. Тому стверджено, що важливим є приклад переосмислення творчої спадщини мислителів-попередників сучасниками та застосування їхнього досвіду у сучасному державо- та націєтворенні.