ІВАН КОРСАК ТА МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ: ПАРАЛЕЛІ Й ВЗАЄМОДІЯ

Анотація

У статті розглянуто особисті взаємини та творчу спадщину двох визначних сучасних українських прозаїків – Івана Корсака та Михайла Слабошпицького. Указано на спільність життєвого досвіду та цінностей обох митців. Стверджено, що хоча значна частина їхнього життя минула в радянській Україні, проте вони не стали радянськими людьми (хоча й змушені були йти на компроміси з радянською системою – бо інакше не вижили б). Передусім вони свідомі були свого українства та намагалися реалізувати себе як українські письменники. Й Івана Корсака, й Михайла Слабошпицького об´єднував інтерес до історії, до непересічних особистостей, до драматургії людських доль, який привів обох до біографічного жанру. Історичну прозу обох літераторів відзначає глибокий патріотизм, інтелектуальність, актуальність порушених проблем. Показано, що романи Івана Корсака та Михайла Слабошпицького, окрім художньої, мають просвітницьку функцію, адже саме історичні романісти роблять людей патріотами. Їхні романи написані захопливо, з документальним дотриманням, пересипані численними фактами, перипетії української історії з проєкцією на сучасність є цінними і для літературознавців, і для істориків. Тож, серед спільного між Іваном Корсаком та Михайлом Слабошпицьким виокремлено, по-перше, те, що значна частина їхньої літературної творчості так чи інакше стосується історичної тематики, а по-друге, те, що один і другий тривалий час працювали в мас-медіа, а також у зрілому віці зайнялися бізнесом. Окремо звернено увагу на вплив Михайла Слабошпицького на активізацію творчості Івана Корсака та її промоцію на всеукраїнському рівні. Висновковим стало твердження, що Романи Івана Корсака ще потребують осмислення з різних точок зору – і загальної ідеї, і особливостей творчих прийомів, і співвідношення документальних фактів та художнього вимислу.