ЗМІНА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ: УТВОРЕННЯ ВОЛИНСЬКОГО ВОЄВОДСТВА

Анотація

У статті зроблено теоретичне узагальнення стосовно досліджуваної проблеми – відновлення Польщі – Другої Речі Посполитої як нової європейської держави, що постала на політичному просторі світу 11 листопада 1918 року. Досліджено інституційні зміни устрою Польщі, утворення нових управлінських структур, формування адміністративно-територіального поділу держави, що виникла внаслідок розпаду трьох імперій. Проаналізовано національно-державну політику Польської держави, яка формувалася у складних суспільно-політичних умовах, визначалася не лише внутрішніми, а й загально європейськими обставинами, що зумовили майбутні її перспективи, розвиток, кордони. Розглянуто процес формування нової адміністративно-територіальної структури (воєводства) з територіями, що раніше входили до складу російської займанщини, зокрема Західна Волинь та Полісся, території земель Королівства Польського. З’ясовано роль та значення новоприєднаних воєводських структур у формуванні остаточного адміністративно-територіального устрою новопосталої Другої Польської Республіки. Розкрито сутність поняття «російська займанщина» та «креси східні». Досліджено період утвердження органів польської влади на Волині через функціонування такої структури як «Управління повітів Волині», що діяли в межах Цивільного управління Волинської землі і Подільського Фронту. Висвітлено вагому роль польської державної поліції та інших поліційних структур Волинського воєводства, джерела їх рекрутації в контексті суспільно-політичних процесів регіону. На польську державну поліцію Волинського воєводства було покладено обов’язки щодо охорони волинської ділянки східного кордону Другої Речі Посполитої. Волинський регіон впродовж 1921–1925 років став ареною диверсійно-терористичної діяльності більшовицьких озброєних загонів, що постійно провокували конфлікт між Другою Польською республікою та більшовицькою державою. Поліція підпорядковувалася представникам державної адміністрації, тобто старостам та воєводам, представникам органів прокуратури, представникам судової влади тощо.