ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ НАЦИСТІВ НА ХАРКІВЩИНІ (1941–1943): ЗА МАТЕРІАЛАМИ НАДЗВИЧАЙНОЇ ДЕРЖАВНОЇ КОМІСІЇ

Анотація

У статті висвітлюються основні етапи формування доказової бази, яка в підсумку дозволила провести перший у світі суд над воєнними злочинцями – військовослужбовцями нацистської Німеччини у м. Харків (15–18 грудня 1943 р.). Німеччина, що стала головним ініціатором розв’язання Другої світової війни, повністю відкинула правила ведення війни, закріплені міжнародними конвенціями – без військової потреби руйнувалися населені пункти, нищилися матеріальні та культурні цінності. Але найжахливіші злочини нацизму пов’язані з масовим убивством цивільного населення та військовополонених. Уже в 1942 р. радянський уряд приходить до розуміння необхідності ведення обліку злочинів, скоєних нацистами на окупованих територіях. Упорядкуванню та систематизації обліку злочинів, вчинених окупантами, сприяло створення Надзвичайної державної комісії зі встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їх спільників і заподіяних ними збитків громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам СРСР. Зібрану інформацію влада оприлюднювала як всередині країни, так і за її межами. Відомості, обліковані Харківською обласною комісією та її територіальними підрозділами у найменших деталях задокументували криваві злочини нацистів. Виникають сумніви щодо достовірності кількісних показників, наведених Харківською обласною комісією. Пояснення цьому явищу ми вбачаємо в тому, що зібрані відомості насамперед використовувались владою для пропаганди, з метою дискредитації дій ворога і привернення до себе прихильності населення, яке потерпало від жорстокості та свавілля загарбників. Зібрані на Харківщині докази жахливих злочинів нацистського окупаційного режиму були використані обвинуваченням не тільки на Харківському судовому процесі, а й під час засідання Міжнародного військового трибуналу у Нюрнберзі.