МЕТРИЧНІ КНИГИ ОДЕСЬКОЇ СВЯТО-ТРОЇЦЬКОЇ (ГРЕЦЬКОЇ) ЦЕРКВИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ РОДОВОДУ ТА ОТОЧЕННЯ ВІДОМИХ ГРЕКІВ ОДЕСИ ХІХ СТ.

Олена Уварова

doi:10.32782/2305-9389/2022.26.28

Олена Уварова http://orcid.org/0000-0003-2274-4003

DOI: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.26.28

Ключові слова: метричні книги, Одеська Свято-Троїцька церква, Одеська грецька церква, греки Одеси, генеалогія, просопографія

Анотація

У статті надано характеристику метричним книгам як історичному джерелу з досліджень генеалогії представників грецької громади м. Одеси у ХІХ ст., цінність якого полягає у тому, що воно об’єднує інформацію про сім’ї, покоління нащадків та в цілому про релігійні та національні громади. Метричні книги як акти записів народження, шлюбів та смертей є носіями інформації про конкретну людину в історичному процесі і за сукупністю відомостей мають значення для історико-краєзнавчих, демографічних і археографічних розвідок, їхній статистичний масив містить відомості для укладення історій окремих родин. Наголошено на актуальності теми українсько-грецьких зв’язків для історичних і краєзнавчих досліджень, що має як теоретичне, так і прикладне значення. З метою виявлення та аналізу інформаційного потенціалу метричних книг Одеської Свято-Троїцької (Грецької) церкви як документальної бази для дослідження родоводу та оточення відомих греків Одеси ХІХ ст. було опрацьовано низку архівних та опублікованих матеріалів. Представлено особливості, які притаманні саме формі ведення записів у Грецькій церкві. Дотримуючись просопографічного підходу та біографічного методу історичних досліджень, наведено інформацію про родини Прокопеус, Ікономіді, Пападато, Папудови, Латрі, Катаказі і таким чином проілюстровано інформаційний потенціал метричних книг. Зроблено висновок, що метричні книги Одеської Свято-Троїцької (Грецької) церкви є цінним історичним джерелом для встановлення родоводу, а на підставі цього і для висвітлення аспектів суспільно-політичного, соціально-економічного та культурного життя греків Одеси. Введення відомостей з метричних книг Грецької церкви до наукового обігу дозволяє розширити джерельну базу і збільшити науковий доробок з історії грецьких громад України. Метричні книги допомагають на підставі сімейних фактів простежити соціальні та економічні зв’язки мешканців міста. Окреслено подальші розвідки, які можуть бути спрямовані на розширення інформаційного потенціалу метричних книг у напрямку ономастики, етноконфесійної історії, демографії.

Посилання

1. Кригіна О. В. Інформаційний потенціал метричних книг представників різних віросповідань. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Вип. 25. 2017. С. 75–80.
2. Кригіна О. В. Інформаційний потенціал метричних книг як історичних джерел. Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Серія : Історичні науки. Т. 29(68). № 1. 2018. С. 84–88.
3. Лобко Н. В. Метричні книги церков як джерело генеалогічної інформації. Українська історична наука на шляху творчого поступу : доповіді та повідомлення ІІІ Міжнародного наукового конгресу українських істориків. Луцьк, 17–19 травня 2006 р. Луцьк, 2007. Т. 1. С. 232–237.
4. Лобко Н. В. Особливості використання метричних книг церков при проведенні генеалогічних досліджень. Сумський історико-архівний журнал. 2012. № XVI-XVII. С. 70–74.
5. Гедьо А. В., Кригіна О. В. Конфесійні та етнокультурні маркери в метричних книгах. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 2. С. 62–64.
6. Hedo A., Kryhina O. Religious and cultural features of church records of civil statusparish registers. TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych. Tom 6. Nr 16. P. 63–70.
7. Бороденко О. А. Метричні книги як джерело у вивченні шлюбності другої половини ХVІІІ ‒ першої половини ХІХ століття: можливі дослідницькі ризики. Universum Historiae et Archeologiae. 2019. Vol. 2(27). Issue 2. Р. 185–196.
8. Білоусова Л. Г. Метричні книги державного архіву Одеської області як джерело для дослідження міграцій та етноконфесійної історії Півдня України. Архіви України. 2015. № 2. С. 80–124.
9. Білоусова Л. Г. Метричні книги у Державному архіві Одеської області Державний архів Одеської області. Зведений каталог метричних книг. Вип. І. 1797–1939. Одеса : Прес-кур’єр, 2011. С. 76–90. (Праці Державного архіву Одеської області. Т. XXXIII).
10. Белоусова Л. Г. Одесская Греческая Свято-Троицкая церковь: история и документальное наследие. Державний архів Одеської області. Зведений каталог метричних книг. Вип. І. 1797–1939. Одеса : Прес-кур’єр, 2011. С. 101–115. (Праці Державного архіву Одеської області. Т. XXXIII).
11. Томазов В. Греки-хіосці на Півдні України (кінець XVIII ст. – 1917 р.): між традиціями національного самозбереження та практиками соціокультурної адаптації. К., 2020. 354 с.
12. Греки Одессы. Именной указатель по метрическим книгам Одесской Греческой Свято-Троицкой церкви. Ч. I. 1799–1831, 1836. Изд. 2-е, дополн. / авт.-сост. : Л. Г. Белоусова и др. Одесса : Удача, 2014. 552 с. (Труды Государственного архива Одесской области. Т. XXXVIII.)
13. Греки Одессы. Именной указатель по метрическим книгам Одесской Греческой Свято-Троицкой церкви. Ч. ІI. 1834–1852. / авт.-сост. : Л. Г. Белоусова и др. Одесса : Друк, 2002. 374 с. (Труды Государственного архива Одесской области. Т. VIII.)
14. Греки Одессы. Именной указатель по метрическим книгам Одесской Греческой Свято-Троицкой церкви. Ч. III. 1853–1874 гг. / авт.-сост. : Л. Г. Белоусова и др. Одесса : Фотосинтетика, 2004. 237 с. (Труды Государственного архива Одесской области. Т. ХI.)
15. Греки Одессы. Именной указатель по метрическим книгам Одесской Греческой Свято-Троицкой церкви. Ч. IV. 1875–1891 гг. / авт.-сост. : Л. Г. Белоусова и др. Одесса : Фотосинтетика, 2005. 333 с. (Труды Государственного архива Одесской области. Т. ХІI.)
16. Греки Одессы: именной указатель по метрическим книгам Одесской Греческой Свято-Троицкой церкви. Ч. V : 1802, 1892–1906 гг. / авт. и сост. : Л. Г. Белоусова и др. Одесса : Чорномор’я, 2005. 320 с. (Труды Государственного архива Одесской области. Т. ХV.)
17. Греки Одессы. Именной указатель по метрическим книгам Одесской Греческой Свято-Троицкой церкви. Ч. VI. 1907–1920 гг. / авт.-сост. : Л. Г. Белоусова и др. Одесса : Чорномор’я, 2009. 344 c. (Труды Государственного архива Одесской области. Т. XXVII.)
18. Губарь О. Дом Прокопеуса. Всемирные одесские новости. 2017. № 1. С. 6. URL^https://www.odessitclub.org/publications/won/won_99/won_99-6.pdf
19. Орлов А.Г. Исторический очерк Одессы с 1794 по 1803 год. Одесса : типография А. Шульце, 1885. 144 с.
20. Державний архів Одеської області. Ф. 37. Оп. 3. Спр. 228.
21. Державний архів Одеської області. Ф. 37. Оп. 3. Спр. 218.
22. Державний архів Одеської області. Ф. 37. Оп. 13. Спр. 36.
23. Державний архів Одеської області. Ф. 2. Оп. 11. Спр. 1.
24. Державний архів Одеської області. Ф. 17. Оп. 3. Спр. 284.
25. Державний архів Херсонської області. Ф. 22. Оп. 1. Спр. 2 (1816 р.).
26. Державний архів Херсонської області. Ф. 22. Оп. 1. Спр. 32.
27. Державний архів Одеської області. Ф. 37. Оп. 3. Спр. 1131.
28. Державний архів Одеської області. Ф. 37. Оп. 3. Спр. 977.