ПРОСТОРОВА ІСТОРІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА РАННЬОМОДЕРНОГО ЛУЦЬКА: ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВИВЧЕННЯ

Ключові слова: просторова історія, історична топографія, Луцьк, середні віки, новий час

Анотація

Стаття представляє спробу досліджень у новому напрямку гуманітаристики. Автором виділені основні напрями вивчення просторової історії Луцька. Показано як дослідники взаємопов’язують природні та історичні умови виникнення міста. У історіографії широковизнаним є зв’язок назви міста й природно-географічних умов локалізації Луцька. У процесі накопичення історіографічних знань виокремлено окремі топографічні одиниці, згадані у писемних джерел. Вченими визначені етапи забудови дитинця. Окрім замку в літературі питанням, яке викликає дискусії, є визначення розташування греблі (версії Б. Колоска та Р. Метельницького) та мосту. Оскільки суттєве місце у дослідженні історичної топографії Луцька зайняло вивчення його як фортифікаційного центру виділено у окремий напрям. Сакральна топографія та її значення у просторовій історії зайняли чільне місце. Окремим предметом вивчення є час спорудження першого храму – церкви Івана Богослова. Як окремий напрям історико-топографічних студій визначено вивчення поселенської структури міста. У ході досліджень вчені виявили вплив політичних змін (входження до складу Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Російської імперії і т. д.) на поселенську структуру міста. Як окремий напрям просторової історії визначено вивчення місць поселень етнічних груп, оскільки щонайменше з XIV ст. у Луцьку поруч з українцями мешкали поляки, євреї, караїми, вірмени та ін. й розселялися вони саме за національною ознакою. Особливо пильна увага належить характеристиці культових споруди кожної з етнічних груп. У висновку розвідки стверджено, що попри наявність численних досліджень з питань просторової історії та історичної топографії далеко не всі їх аспекти знайшли своє відображення та вирішення.

Посилання

1. Bałaban M. Bożnice obronne na wschodnich kresach Rzeczypospolitej. Nowe Życie. Warszawa, 1924.
2. Bałaban M. Bożnice obronne na wschodnich kresach Rzeczypospolitej. Bałaban M. Studia historyczne. Warszawa : Publ. Księgarnia M. J. Freid i S-ka, 1927. S. 93–99.
3. Baran A. Dokumenty króla Aleksandra Jagiellończyka dotyczące miasta Łucka w zbiorach wojewódzkiej biblioteki publicznej im Hieronima Łopacińskiego d Lublinie. Bibliotekarz Lubelski. 2018. R. LXI. S. 93–111.
4. Kravtsov Sergej R., Levin Vladimir. Synagogues in Ukraine: Volhynia. 2 vols. Jerusalem: Zalman Shazar Center and Center for Jewish Art, 2017.
5. Lefebvre A. The Production of Space. Oxford: Blackwell, 1991. 454 p.
6. Maluszyński M. Łuck w wiekach średnich. 1939. 77 s. (Машинопис ЛДІКЗ).
7. Masłow L. Bożnica w Łucku. Znicz. 1933. Styczeń.
8. Masłow L. Cerkiew Iwana Bohosłowa w Łucku. Znicz. 1935. Nr 3. S. 42–43.
9. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu: z 111 ilustracjami i mapką województwa. Krosno : Wydawnictwo “Ruthenus”, 2004. 380, VI s.
10. Rewski Z. Z zabytków Wołynia. Znicz. 1936. Nr 6. S. 85–86.
11. Stadnicki K. Lubart księże Wołyński. Lwów, 1853.
12. Stecki T. Łuck starożytny i dzisiejszy: monografia historyczna / przez Tadeusza Jerzego Steckiego. Kraków: nakł. Redakcji „Czasu”, 1876. XI, 232 s.
13. Wojnicz A. Łuck na Wołyniu: opis historyczno-fizjograficzny / przez Adama Wojnicza; z fot. Jana Suszyńskiego oraz Konstantego Teleżyńskiego. Łuck: nakł. autora, 1922. 96 s.
14. Бірюліна О. Таємниці Луцької топографії. Маловідомі документи з історії Василівської обителі: спроба реконструкції монастирських володінь. Старий Луцьк: науково-інформаційний збірник. Луцьк, 2010. Вип. VI. С. 59–76.
15. Ващук Д. Документ з історії міста Луцька та Луцького повіту початку XVI ст. Український історичний збірник. Київ, 2007. Вип. 10. С. 387–392.
16. Д. А. Цікавий документ з 1619 р. до історії Луцького Братства. Літопис Волині. 1956. № 9. С. 25–27.
17. Дмитрук В., Рудецький П. Польські дослідники оборонних споруд Луцька міжвоєнного періоду. Старий Луцьк: науково-інформаційний збірник. Луцьк, 2007. Вип. ІІІ. С. 56–65.
18. Дублянський А. Замок Любарта в Луцьку. Літопис Волині. Нью-Йорк ; Вінніпег ; Буенос-Айрес, 1953. № 1. С. 18–22.
19. Дублянський А. Луцьк. Історичний нарис з передмовою автора й ілюстраціями. Луцьк : накладом Романа Колоса, 1934.
20. Дублянський А. Луцьк. Історичний нарис. Луцьк, 1934.
21. Дублянський А. Православні церкви в старому Луцьку. Церква і нарід. 1936. Ч. 11. С. 355–361.
22. Єкельчик С. Просторова історія: українська перспектива. Народна творчість та етнологія. 2018. № 5. С. 59.
23. Заєць Л. Описи стародавніх споруд Луцька у періодиці громадських товариств Правобережної України (остання третина ХІХ – початок ХХ ст.). Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2013. Вип. 12. С. 169–174.
24. Колосок Б. Нові факти біографії Леоніда Маслова. Київська старовина. 1997. Ч. 5(317). С. 148.
25. Колосок Б. В. Кафедральні споруди Луцька: історико-архітектурне дослідження. Білий Дунаєць ; Острог : Волання з Волині, 2002. 124 с.
26. Колосок Б. В. Римо-католицькі святині Луцька. Київ: Техніка, 2004. 224 с. (Національні святині України).
27. Колосок Б. В., Метельницький Р. Г. Луцьк. Архітектурно-історичний нарис. Київ : Будівельник, 1990. 192 с.
28. Колосок Б. В. Історико-топографічні умови винкнення Луцька. Археологія. 1976. № 20. С. 51.
29. Компан О. С. Міста України в другій половині XVII ст. Київ : вид-во АН УРСР, 1963. 388 с.
30. Корсак І. Ф. Корона Юрія ІІ. Київ: «Ярославів Вал», 2011.
31. Котис О. Як змінилося обличчя Луцька? Історія трьох єврейських кварталів / розмова Андрій Кобалія. URL: https://hromadske.radio/podcasts/zustrichi/yak-zminylos-oblychchya-lucka-istoriya-troh-yevreyskyh-kvartaliv
32. Крашевський Ю. Спогади з Полісся, Волині й Литви / переклад з польської та примітки В. В. Шабаровського. Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. 244 с.
33. Кучінко М. М. Археологічні дані до історико-топографічної карти міста Луцька. Тези республіканської конференції по «Атласу історії культури Волинської області”». Луцьк, 1991
34. Кучінко М. М. Поселенський комплекс давньоруського Лучеська. Шоста Всеукраїнська наукова конференція з історичного краєзнавства. Луцьк, 1993.
35. Кушпа М. Деякі зауваження до концепції формування території Луцька в Х–XIV ст. Старий Луцьк : науково-інформаційний збірник. Луцьк, 2013. Вип. ІХ. С. 141–150.
36. Кушпа М. Луцьк в Х – першій половині XVI ст.: короткий нарис з просторового розвитку міста. Луцьк : Волиньенергософт, 2019. 120 с.
37. Кушпа М. Часткова реконструкція адміністративної забудови Луцького ринку в другій половині XVI – на початку XVII ст. Старий Луцьк : науково-інформаційний збірник. Луцьк, 2020. Вип. XVI. С. 22–32.
38. Левицкий О. История одного древнего Волынского храма св. Иоанна Богослова в г. Луцке. Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. 1903. Кн. 17. Отд. 1. С. 74–77.
39. Левицкий О. Луцкая старина. Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. 1891. Кн. 5. Отд. ІІ. С. 54–90.
40. Логвин Г. Н. По Україні. Стародавні мистецькі пам’ятки. Київ : Мистецтво, 1968. 468 с.
41. Лукомский Г. К. Луцкий замок. Петроград: в типографии Петроградского градоначальства, 1917. 15 с.
42. Малевская М. Церковь Иоанна Богослова в Луцке – вновь открытый памятник архитектуры ХІІ в. Пам’ятки сакрального мисцецтва Волині на межі тисячоліть: питання дослідження, збереження та реставрації : матеріали VI міжнародної наук. конф. по волинському іконопису (м. Луцьк, 1–3 грудня 1999 р.). Луцьк, 1999.
43. Маслів Л. Любартів замок у Луцьку. Наша культура: науково-літературний місячник присвячений вивиченню української культури. Львів, 1937. Кн. 8–9 (28–29). С. 348–354; 12.
44. Маслов Л. Архітектура Старого Луцька. Львів : Мистецтво, 1939. 52 с. (квартальник Нашої Батьківщини).
45. Маслов Л. Пам’ятки архітектури старого Луцька. Українська нива. Луцьк, 1934. 19 серпня (Ч. 25–26).
46. Маслов Л. Чесно-Хресна церква в Луцьку. Життя і знання. 1936. Ч. 3. С. 73–74.
47. Мердер А. И. Древности Луцка и его прошлое. Справка (с планом Луцка и 6 иллюстрациями). Военно-исторический вестник. 1910. № 9–10. С. 35–48.
48. Метельницький Р. Деякі сторінки єврейської забудови Луцька. Київ : Дух і Літера, 2001. 178 с. (Серія «Бібліотека інституту юдаїки»).
49. Мицько І. Князь Любарт та його родина. Старий Луцьк : науково-інформаційний збірник. Луцьк, 2005. Вип. ІІ. С. 43–48.
50. Овсійчук В. А. Українське мистецтво другої половини XVI – першої половини XVII ст. Київ : Наукова думка, 1985. 182 с.
51. Одне надійне життя... (до 100-річчя від дня народження Леоніда Маслова) / уклад. Г. С. Марчук. Луцьк : Твердиня, 2009. 496 с.
52. Островський В. Луцька старовина та не зовсім зрозумілий підхід до неї. Діло. Львів, 1939. 23 липня (Ч. 165). С. 7.
53. П’ясецький В. Луцьк. Історико-краєзнавчі нариcи. Кн. 1. Старе місто. Луцьк : Волинські старожитності, 2013. С. 215–216.
54. Петленко М. Луцький замок. Літопис Волині. 1988. № 15. С. 77–78.
55. Петров Н. Волынь. Исторические судьбы Юго-Западного края. Санкт-Петербург, 1888.
56. Покальчук О. Серце старого міста. Молодий ленінець. 1984. 11 серпня.
57. Раппопорт П. А. Военное зодчество западнорусских земель X–XIV вв. Ленинград : Наука, 1967. С. 67. (Материалы и исследования по археологии СССР. № 140).
58. Русско-еврейский архив. Документы и регистры к истории литовских евреев изданные С. А. Бершадским. Т. 1–3. Санкт-Петербург, 1882.
59. Сайчук Б. Реконструкція плану забудови Луцького Окольного замку на середину XVI ст. та її персоніфікація. Старий Луцьк : науково-інформаційний збірник. Луцьк, 1998. Вип. І. С. 38–58.
60. Сайчук Б. Храми і цвинатрі старожитнього Луцька. Матеріали до історичної топографії. Луцьк : НАЛОНЗ, 1991.
61. Сайчук Б. Храми і цвинтарі старожитнього Луцька. Матеріали до історичної топографії. Старий Луцьк : науково-інформаційний збірник. Луцьк, 2005. Вип. ІІ. С. 5–40.
62. Терський С. Історія Луцька. Т. 1. Львів, 2007.
63. Терський С. Лучеськ Х–XV ст. Львів, 2006.
64. Троневич П. Луцький замок в історії України. Луцьк : ВАМ «Волинська обласна друкарня», 2007. С. 6–50.
65. Троневич П. А. Волинь в сутінках української історії 14–16 ст. Луцьк, 2003.
66. Троневич П. А. Локалізація та проблеми збереження Окольного замку в Луцьку. Старий Луцьк : науково-інформаційний збірник. Луцьк, 2013. Вип. ІХ. С. 248–256.
67. Троневич П. А. Луцький замок в історії України. Луцьк, 2007.
68. Троневич П. А. Луцький замок. Луцьк : Діксон, 2003. 198 с.
69. Троневич П. А. Старожитня синагога в м. Луцьку. Архітектурна спадщина Волині. Рівне, 2012. Вип. 3. С. 230–236.
70. Троневич П. А., Хілько М. В., Сайчук Б. Т. Втрачені християнські храми Луцька. Луцьк, 2001. 80 с.
71. Щербаковский Д. М. Фундушевая запись кн. Любарта луцкой церкви Иоанна Богослова 1322 г. Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. Киев, 1905. Кн. 18. Вып. 3–4. С. 66–67.
Опубліковано
2022-08-05
Як цитувати
Каліщук, О. (2022). ПРОСТОРОВА ІСТОРІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ТА РАННЬОМОДЕРНОГО ЛУЦЬКА: ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВИВЧЕННЯ. Літопис Волині, (26), 14-21. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.26.02
Розділ
Історія Волині