ПРОБЛЕМА ЗАЙНЯТОСТІ ТА СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНІ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ВИХІДЦІВ НА ТЕРЕНАХ МІЖВОЄННОЇ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ. ВИРОБНИЧА (ТРУДОВА) ПОВСЯКДЕННІСТЬ: МІЖ ЗВИЧНИМ І ВИМУШЕНИМ (1918–1939)

  • Ольга Зубко
Ключові слова: міжвоєнна Чехословаччина, українська еміграція, фізична та інтелектуальна праця, повсякденне життя

Анотація

Українська політична еміграція міжвоєнної доби була зумовлена як Першою світовою війною, так і поразкою Української революції. За межами своєї державної території опинилися уряди УНР і ЗУНР, які різними методами продовжували боротьбу за повернення в Україну. Окрім того, в еміграцію потрапила значна кількість військових, мобілізованих до армій Денікіна і Врангеля, та тих, хто внаслідок Першої світової війни потрапив у полон. Емігрантами ставали і цивільні біженці, які втікали від воєнного лихоліття та більшовицького терору. Такими ж були й трудові емігранти з Галичини. Точної цифри великого «витікання» людей з України до ЧСР не встановлено. Приблизна кількість українських вихідців у цій країні коливається в межах 20 тис осіб. Процес еміграції кардинально змінив соціальний статус українського вихідця, бо колишні його соціальні ролі і чітке місце у соціальній ієрархії групи не бралися до уваги «новим» чехословацьким життям та «новим» чехословацьким суспільством, до того ж ущент нівелювалися попередні соціальні контакти та відносини. Соціальна адаптація – це процес пристосування індивіда до умов соціального середовища; вибудовування ним адекватного відношення із соціальними об’єктами; його інтегрування у соціальні групи, що передбачає прийняття ним норм і цінностей нового соціального середовища. Для соціальної адаптації вагомим є узгодженість оцінок і домагань індивіда із цінностями та цілями оточуючого його соціуму. Соціальна адаптація має такі (умовні) рівні: макрорівень (у межах загального соціуму); мезорівень (трудова або виробнича соціальна адаптація); мікрорівень (внутрішня соціальна адаптація). Для українських політичних вихідців у міжвоєнній ЧСР адаптаційні питання виявилися болючими через те, що всі вони (професура, кадрові офіцери, держслужбовці, політики, а ще й «новопідготовлене» виключно для України студентство – колишні вояки армії УНР та самопроголошені отамани) були спільнотою здебільшого із середньою або вищою освітою. А отже, психологічно були більш уразливими індивідами, яким важче було адаптуватися та утримувати свій попередній або щойно набутий професійний (соціальний) статус порівняно з емігрантами, котрі не мали будь-якої освіти. У нових соціально-економічних і культурних умовах українські політичні вихідці змушені були займатися справами, які давали їм змогу суто фізично виживати. Старе еміграційне покоління взяло на озброєння для боротьби з безробіттям: літературні гонорари, аудієнції у вищих чиновників, заклад дорогих речей у ломбард, кредити у крамницях і тільки на останок фізичну некваліфіковану працю. Проміжними варіантами були ще винахідництво, епатаж (суперечки, закладництво) та ворожіння. Молоде ж покоління емігрантів-таборян натомість узялося за навчання (теоретичне та практичне) новим професіям, вивчення іноземних мов і, врешті, за ту саму фізичну некваліфіковану працю.

Посилання

1. Нова Україна. Прага. 1922. Ч. 1. 46 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. Київ ; Ірпінь : Перун, 2005. 1728 с.
3. Універсальний словник-енциклопедія / уклад. М.В. Попович (гол. ред.) та ін. ; 4-е вид. Львів : Тека, 2006. 1432 с.
4. Суровцева Н. Спогади. Київ : Видавництво ім. Олени Теліги, 1996. 432 с.
5. Іванис В. Стежками життя. Спогади. Книга V. Новий Ульм. Німеччина, 1962. 517 с.
6. Сімянців В. Студентські часи. (Спогади). Чехо-Словаччина. Роки 1923–1929. Вашингтон : Д.К., 1973. 91 с.
7. Королів (Старий) В. Згадки про мою смерть. Торонто : Добра книжка, 1961. 246 с.
8. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України в м. Києві (ЦДАВОВУ). ф.3925. оп. 1. спр. 10. 24 арк.
9. Сімянців В. Інженер-емігрант у Чехо-Словаччині (1929–1945). В-во Юліана Середяка. Buenos Aires – Philadelfia, 1978. 113 с.
10. Чикаленко Є. Щоденник (1925–1929) / упоряд., передм. та ком. І. Старовойтенко. Київ : Темпора, 2016. 448 с.
11. Софія і Станіслав Дністрянські. Листи. Спогади. Статті : монографія / за ред. д-ра мистецтвозн., проф. Г. Карась ; упоряд. : Г. Карась, Л. Обух. Івано-Франківськ : Фоліант, 2018. 350 с.
12. Наріжна Н. Дитячими очима (Спомин). Prahа, 2010. Vydalo Sdruženi Ukrajinek v Čeaké repubice. Editor Mykola Mušinka. 100 s.
Опубліковано
2021-12-10
Як цитувати
Зубко, О. (2021). ПРОБЛЕМА ЗАЙНЯТОСТІ ТА СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНІ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ВИХІДЦІВ НА ТЕРЕНАХ МІЖВОЄННОЇ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ. ВИРОБНИЧА (ТРУДОВА) ПОВСЯКДЕННІСТЬ: МІЖ ЗВИЧНИМ І ВИМУШЕНИМ (1918–1939). Літопис Волині, (25), 86-92. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.14
Розділ
Всесвітня історія