ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОСВІТЯНСЬКОГО РУХУ НА ВОЛИНІ ТА ВИНИКНЕННЯ ПЕРШИХ «ПРОСВІТ»

Іван Тичина

doi:10.32782/2305-9389/2021.24.07

Іван Тичина

DOI: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.07

Ключові слова: «Просвіта», Волинь, національна ідея, культурно-освітня діяльність, польська влада, Друга Річ Посполита, Мацеїв, Дмитро Вітовський

Анотація

Товариство «Просвіта» було засноване у Львові у 1868 році і швидко завоювало популярність серед мешканців Галичини. На Волинь просвітянський рух поширюється значно пізніше, у роки Великої війни. Відмінний від Гали- чини історичний розвиток Волині, входження останньої до складу Російської імперії не давали змоги поширити- ся просвітницьким ідеям у краї раніше. Лише в роки Першої світової війни, яка принесла із собою руйнацію не лише кордонів, а й імперій, стали можливими утворення на теренах Волині перших «Просвіт» та поширення їх діяльності в усьому регіоні. Перша «Просвіта» на Волині була заснована в містечку Мацеїв Ковельського повіту Волинської губернії. Її заснування пов’язане із перебуванням у Мацеєві українських Січових стрільців та відомого українського військового діяча Дмитра Вітовського. Саме Д. Вітовському вдалося організовувати відкриття на Волині мережі українських приватних шкіл та згуртувати інтелігенцію Мацеєва в просвітянський гурток, який і запо- чаткував просвітянський рух на Волині. За кілька років «Просвіти» рясною сіткою вкрили усю Волинь, їх популярність серед населення із року в рік зростала. «Просвіти» стали центрами культурно-мистецького життя та шкільництва українців. Однак утвердження на теренах Західної Волині Другої Речі Посполитої негативно вплинуло на просвітянський рух. Польська влада вважала волинські «Просвіти» експозитурою галицького національного руху і стала на шлях їх переслідування, аж до закриття «Просвіт» у краї. Відсутність єдиного об’єднавчого центру, відмова польської влади реєструвати статут Товариства призвели до повної ліквідації «Просвіт» на Волині уже на початку 30-х років ХХ століття.

Посилання

1. Державний архів Волинської області, ф. 46, оп. 9, спр. 698.
2. Державний архів Волинської області, ф. 54, оп. 1, спр. 24.
3. Державний архів Волинської області, ф. 389, оп. 1., спр. 1.
4. Державний архів Волинської області, ф. 389, оп. 1., спр. 2.
5. Державний архів Волинської області, ф. 389, оп. 1, спр 4.
6. Державний архів Волинської області, ф. 389, оп. 2., спр. 8.
7. Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. 752 с.
8. Зуляк І. Взаємини «Просвіти» Східної Галичини з Волинню у міжвоєнний період. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія / голов. ред. І. Зуляк ; редкол.: М. Алексієвець, Л. Алексієвець, М. Бармак [та ін.]. Тернопіль : [ТНПУ], 2013. Вип. 1 : у 2 ч., ч. 1. С. 30–32.
9. Крамар Ю. Ліквідація товаиства «Просвіта» на західноволинських землях (1928–1932 рр.): причини та наслідки. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2016. № 3 (328). С. 58–63.
10. Кучерепа М. Становлення та діяльність просвітницьких організацій на Волині (1918–1939 рр.). Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2016. № 3 (328). С. 27–35.
11. «Просвіта» на Волині : минуле й сучасне. Збірник наукових статей, документів і матеріалів / За редакцією В.К. Барана. Луцьк : Редакційно-видавничий відділ «Вежа» Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. 196 с. ; іл.
12. Сорока Ю. Романівський просвітницький осередок у 1920-1930-х роках. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2016. № 3 (328). С. 53–58.
13. Стрільчук Л. Переслідування «Просвіти» польською владою на Волині у міжвоєнний період. Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. 2018. Число 19. С. 82–89.
14. Стрільчук Л. Політика Другої Речі Посполитої на території Західної Волині щодо національних та громадських організацій. Матеріали Міжнародної наукової конференції присвяченої темі прометеїзму «Видатні постаті прометеїзму. Геррик Юзевський і його спадщина (до 125 річниці з дня народження)». Сьома щорічна сесія на тему прометеїзму, м. Луцьк, 26–27 жовтня 2017 р. Луцьк, 2017. С. 15.
15. Трофімук-Кирилова Т., Чибирак С. Культурно-митецька та просвітницька діяльність бібліотеки-читальні в містечку Мацеїв Ковельського повіту Волинського воєводства (1920–1930-ті рр.). Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2016. № 3 (328). С. 115–120.
16. Центральний державний історичний архів України, Львів (ЦДІАЛ України). Ф. 348, оп. 1, спр. 4671.
17. Шістьдесять літ. 1868–1928. Ювілейний альманах Т-ва «Просвіта» у Львові [Текст]. Львів, 1927. 292 с.: іл.
18. Archiwum Akt Nowych (AAN). Urząd Wojewódzki Wołyński (UWW), sygn. 979/64.
19. Strilchuk L. The Ukrainian-Polish Confrontation in Volhynia in the Second World War: Historical Memory Transformations. Codrul Cosminului, Vol. 24. 2018. No. 1. Р. 145–165.