ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ КРІЗЬ ПРИЗМУ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ЛІНГВОПОЛІТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

  • Максим Яковлєв
Ключові слова: політичні теорії, історія політичної думки, дискурс-аналіз, міждисциплінарні лінгвістично- політологічні дослідження

Анотація

У статті розглядаються можливості міждисциплінарних досліджень історії політичної думки, особливо в контексті України, крізь методологічну призму, в якій використовуються напрацювання політичної лінгвістики та дискурс-аналізу, зокрема в царині лінгвополітології, лінгвістичної персонології політиків, політичної метафорології, порівняльних досліджень політичної комунікації, а також методів критичного дискурс-аналізу та суміжних дисциплін. Із досить широкого спектра лінгвополітологічних досліджень у статті розглядається уральська школа політичної лінгвістики, основні напрями якої стисло викладаються та коментуються в контексті подібних напрямів дослідження в інших країнах, на основі чого окреслюються майбутні перспекти- ви застосування лінгвополітичних напрацювань у царині історії політичної думки України. Далі розглядаються основні напрями критичного дискурс-аналізу, з огляду на закладені в їхню основу методологічні та ідеологічні засади аналізу. Розглянутий матеріал дає змогу твердити, що для дослідження історії політичних ідей особли- во актуальними видаються напрацювання політичної лінгвоперсонології, що займається ідіостилями конкрет- них ідеологів чи мислителів, для розуміння полемічних творів яких варто скористатися методиками політичної метафорології. Розуміння жанрової та стилістичної специфіки політичної комунікації, особливо креалізованих політичних текстів та жанрів, можна поєднати з методологічним апаратом постколоніальних студій, що є особливо актуальним для дослідження історії української політичної думки та проявів постколоніалізму в ній. Видається перспективним дослідження семіотичних відображень соціального конфлікту в політичному дискурсі, що дасть змогу розглядати ідеології як системи знаків і символів та застосувати до них методології критичного дискурс-аналізу, зокрема соціокогнітивний підхід Т. ван Дейка та дискурсивно-історичний підхід Р. Водак, в межах якого поєднується текстуальний і контекстуальний рівні аналізу політичного дискурсу і який здійснює де- та реконтекстуалізацію текстів та дискурсів, що кидає особливий виклик дослідженню історії політичних ідей через загрозу презентизму.

Посилання

1. Атнашев Т., Велижев А. Кембриджская школа: история и метод. Кембриджская школа: теория и практика интеллектуальной истории / Сост. Т. Атнашев, М. Велижев. Москва : Новое литературное обозрение, 2018. С. 7–52.
2. Будаев Э.В. Критический анализ политического дискурса: основные направления современных зарубежных исследований. Политическая лингвистика. 2016. № 6(60). С. 12–17.
3. Будаев Э.В. Сопоставительная политическая метафорология. Нижний Тагил : Нижнетагильская государственная социально-педагогическая академия, 2011. 330 с.
4. Будаев Э.В., Чудинов А.П. Зарубежная политическая метафорология. Екатеринбург : Урал. гос. пед. ун-т, 2008. 248 с.
5. Йоргенсен М. Филлипс Л.Дж. Дискурс-анализ. Теория и метод. Харьков : Из-во «Гуманитарный Центр», 2004. 334 с.
6. Кондратьева О.Н. Политика в зеркале языка и культуры: Уральская школа политической лингвистики. Язык и культура. 2018. № 9. С. 153–169.
7. Кулик B. Дискурс украϊнськиx медій: ідентичності, ідеологіϊ, владні стосунки. Київ : «Критика», 2010. 655 с.
8. Матисон Д. Медиа-дискурс. Анализ медиа-текстов. Харьков : Из-во «Гуманитарный Центр», 2017. 264 с.
9. Чудинов А.П. Политическая лингвистика. Москва : Флинта Наука, 2006. 254 с.
10. Яковлєв М.В. Минуле як відображення концепцій сучасності в міжнародних відносинах: обмеження та можливості презентизму. Актуальні проблеми політики. 2020. Вип. 66. С. 105–111.
11. Epstein J. Radical expression: Political Language, Ritual, and Symbol in England, 1790–1850. Oxford University Press. 1994.
12. Fairclough N. A Dialectical-Relational Approach to Critical Discourse Analysis. Methods of Critical Discourse Analysis. London : Sage, 2009. P. 162–168.
13. Fairclough N. Graham Ph. W. Marx as Critical Discourse Analyst: The Genesis of a Critical Method and its Relevance to the Critique of Global Capital. Critical Discourse Analysis: The Critical Study of Language. Routledge, 2010. P. 301–346.
14. Fairclough N. Language and Power. London, Routledge, 2015. 265 p.
15. Herbst P. Talking Terrorism: A Dictionary of the Loaded Language of Political Violence. Greenwood Press. 2003.
16. Korhonen P. What is Asia? International Studies as Political Linguistics / P. Aalto, V. Harle, S. Moisio (eds.). International Studies: Interdisciplinary Approaches. Basingstoke : Palgrave, 2012. Р. 131–149.
17. Li E., Fung A., Lui P. Systemic functional political discourse analysis. Routledge, 2020. 256 p.
18. Musolff A. National conceptualisations of the body politic. Cultural Experience and Political Imagination. Springer Link. 2021. 207 p.
19. Musolff A. Metaphor and Political Discourse Analogical Reasoning in Debates about Europe. Palgrave Macmillan. 2004.
20. Musolff A. Political metaphor analysis. Discourse and Scenarios. Bloomsbury Academic. 2016. 194 р.
21. Partington A. The linguistics of political argument. The spin-doctor and the wolf-pack at the White House. Routledge. 2006.
22. Pfaller N. Erwachsenensprache: Über ihr Verschwinden aus Politik und Kultur. Frankfurt am Main, Fischer Verlag GmbH, 2017. 247 s.
23. Sclafani J. Talking Donald Trump: A Sociolinguistic Study of Style, Metadiscourse, and Political Identity. Routledge. 2017.
24. Van Dijk T. Discourse and Knowledge. A Sociocognitive Approach. Cambridge: Cambridge University Press, 2014. 407 p.
25. Viennot B. La langue du Tramp. Paris : Les Arènes, 2019. 153 p.
26. Wodak R. The Discourse-Historical Approach. Methods of Critical Discourse Analysis. London : Sage, 2009. P. 63–94.
Опубліковано
2021-04-20
Як цитувати
Яковлєв, М. (2021). ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ КРІЗЬ ПРИЗМУ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ЛІНГВОПОЛІТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Літопис Волині, (23), 101-106. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.18
Розділ
Політологія