КОНЦЕПЦІЯ ТУРБУЛЕНТНОСТІ В ПОЛІТИЧНІЙ НАУЦІ

Анотація

У статті представлено спробу узагальнити шлях термінологічної концептуалізації проблеми кризової нестійкості суспільного розвитку у політичній науці. Здійснено спробу порівняння понять «криза», «ризик», «хаос», «турбулентність». Установлено, що початкове використання у суспільних науках поняття «турбулентність» мало яскравий метафоричний характер, який деінде залишається й понині. Проте нині очевидною є потреба у відході від метафоричності поняття і концептуалізації його змісту відповідно до сутнісних ознак соціально- політичного середовища і завдань, що постали перед політичною наукою. Поняття «турбулентність» є ширшим за замістом і включає у себе феномени ризиків, небезпек, загроз. Нині найбільшу частку концепцій турбулентності присвячено світовому або міжнародному виміру політичної дійсності, проте навіть вони вирізняються різнорідністю та суперечливістю. Під час інтерпретації турбулентності відбувається змішання концептів «турбулентність», «криза», «хаос», «небезпека», «ризик», «загроза». Тож актуальним завдан- ням сучасної політичної науки є виявлення концептуального змісту категорії «турбулентність» із позицій можливості її використання в апараті сучасної політичної науки для дослідження процесів, які відбуваються на різних рівнях соціально-політичної реальності. Концепція турбулентності дає змогу розглядати дестабілізацію в політичній системі у більш ціннісно нейтральному світлі, зосереджуючись передусім на динаміці, на змінах. За допомогою концепції турбулентності можливим стає аналітичне дослідження рушійних сил змін у політичних системах, тож теоретичне осмислення турбулентності стає очевидним здобутком сучасної політичної науки, оскільки дає змогу вдосконалити понятійно-категоріальний апарат та інструментарій дослідження політичної динаміки. Подальша концептуалізація категорії «турбулентність» сприятиме, відповідно до сучасного рівня розвитку наукового знання, інтерпретації динаміки і процесуальності явищ соціально-політичної реальності на всіх рівнях (локальному, національному, регіональному, глобальному, міжнародному).