ГАЛИЦЬКО-НАДДНІПРЯНСЬКІ ВІДМІННОСТІ В ЕМІГРАЦІЙНОМУ ЛІТЕРАТУРНО‑ІСТОРИЧНОМУ КОНТЕКСТІ

Ольга Зубко

doi:10.32782/2305-9389/2026.34.08

Ольга Зубко Донецький національний університет імені Василя Стуса https://orcid.org/0000-0002-7052-1472

DOI: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2026.34.08

Ключові слова: Трифон Янів, Всеволод Змієнко, Юрій Липа, Фотій Мелешко, Іван Кедрин‑Рудницький, Українська революція, Армія УНР, ідентичність, українська еміграція, конструювання минулого, ідеологічні стереотипи, історичні кліше

Анотація

Метою статті є розгляд галицько-наддніпрянських відмінностей – регіональних ідентичностей, початки яких сягають доби Української революції, з подальшим осмисленням їх в еміграційній літературі та джерелах особового походження. Методологія дослідження базується на загальноісторичних принципах визначеності, конкретності, пізнаваності, причинності із залученням вузькоісторичних методів, таких як вчитування у текст (дослідницькі роздуми про те, за яких обставин та умов подана в тексті та або інша інформація); дослідницька транслітерація думок та слів авторів текстів (дослідницькі небайдужість, емпатія та співпереживання); співставлення або виділення дослідником уривків текстів, дотичних до теми, які структуруються за «фактами», «контекстами», «суб’єктивною значущістю» для аналізу отриманого формалізованого матеріалу з погляду повторюваності інформації. Наукова новизна полягає в актуалізації публікацій Юрія Липи, Фотія Мелешка, Івана Кедрина‑Рудницького, які обґрунтовують регіональну ідентифікацію УНР (наддніпрянців) і ЗУНР (галичан) як культурно‑історичні та соціально‑економічні чинники. Висновки. Галицько-наддніпрянські відмінності, корені яких сягають доби Української революції, було проілюстровано міркуваннями Юрія Липи, Фотія Мелешка, Івана Кедрина‑Рудницького, як учасників Національно‑визвольних змагань 1917–1921 рр., та сучасного дослідника галицької ідентичності Василя Расевича. У контексті конструювання минулого під конкретний кон’юнктурний проєкт у галицько‑наддніпрянських відмінностях переважаючим виявився чинник історичної розірваності «єдиного тіла» української нації. Саме він яскраво зафіксував культурні, мовні, конфесійні, психологічні відмінності, які ускладнювали формування національної ідентичності в спільному темпі та з однаковою потужністю, і які «побутують», на жаль, і посьогодні. У контексті вибіркового підходу при конструюванні минулого в галицько‑наддніпрянських протиріччях переважає національна (етнографічна) ідентичність. А розгляд цих відмінностей через історичні стереотипи та кліше «визначив» ставлення громадськості до територіального устрою України, як безпосередньо в добу Української революції, так і в наш час в реаліях російсько‑української війни

Посилання

1. Матеріали Круглого столу «Регіони України: що нас роз’єднує та об’єднує?» – погляди соціологів. ХНУ, 18.04.14 р. Факуль-
тет соціології. Київський національний університете імені Тараса Шевченка. URL: https://sociology.knu.ua/uk/news/
materiali-kruglogo-stolu-regioni-ukrayini-shcho-nas-roziednuie-ta-shcho-obiednuie-poglyadi (дата звернення: 18.01.26).
2. Посвідчення, перепустки, відомість про проходження служби, квитанції, рапорт для отримання грошової допомоги;
листи до В. Ю. Змієнка військових установ та Українського громадського комітету в Чехословаччині та його лист
до Андрія; опис майна В. Ю. Змієнка, 24.03.1919 – 27.09.1923. ЦДАВО України. (Центр. Держ. арх. вищ. орг. влади
та управління України). Ф. 647. Оп.1. Спр.1.
3. Музичко О. Трифон Янів – легендарний отаман Одеського плацдарму Української революції. Універсум. Незалеж-
ний погляд з України. URL: https://universum.lviv.ua/previous-site/journal/2012/3/muz.htm (дата звернення 18.01.2026).
4. Липа Ю. Одеська «Січ». Українське Козацтво. Квартальник Українського вільного козацтва.
1979. Ч. 3–4 (56–57) С. 46–48.
5. Ковальчук М. Українські військові частини в Одесі за Центральної Ради: формування, організація, бойовий шлях.
Український історичний журнал. 2017. № 3. С. 46–66.
6. Липа Ю. Нотатник 3. Львів: Хортиця, 1937. 159 с.
7. Мілютін С. Ю. Фотій Мелешко: воїн, письменник, мемуарист. Кропивницький: ТОВ «Поліграф-Сервіс», 2024. 200 с.
8. Мелешко Ф. Південно‑Східна група Армії УНР. Вісті комбатанта. Український військовий журнал. 1970. Ч. 3–4 (46–47). С. 60–71.
9. Кедрин І. Життя – події – люди. Спомини і коментарі. Ню Йорк: Видавнича Кооператива «Червона калина», 1976. 724 с.
10. Расевич В. Галичани. Частина перша. ZAXID.NET. URL: https://zaxid.net/galichani_chastina_persha_n1125730 (дата звернення: 18.01.2026).
11. Расевич В. Історичні підвалини державності Галичини. Частина друга. ZAXID.NET. URL: https://zaxid.net/istorichni_pidvalini_derzhavnosti_galichini_chastina_druga_n1278527 (дата звернення: 18.01.2026).
12. Конʼюктура. Словник. Портал української мови та культури. URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%BE%D0%BD%27%D1%8E%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 (дата звернення: 21.01.2026).
13. Басара‑Тиліщик Г. Розвиток української національної ідентичності на Наддніпрянщині у 1917 – на початку 1919 рр.: галицький чинник. Проблеми вивчення історії Української революції 1917–1921 рр. 2010. Вип. 5. С. 61–82.
14. Омелянович-Павленко М. Спогади командарма (1917–1920). Київ: Темпора. 2007. 608 с.
15. Вибірковий. Словник. Портал української мови та культури. URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9 (дата звернення: 22.06.2026).
16. Нагорна Л. П. Національна ідентичність. Інститут історії. НАН України. Електронна бібліотека. URL: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Identychnist_nacionalna (дата звернення: 22.01.2026).
17. Байдак М. Не тільки «Ой у лузі червона калина»: що треба знати про Українських січових стрільців. ВІЛЕДЖ.
URL: https://www.village.com.ua/village/podcasts/simple-words-ua/330945-vulitsya-stepana-banderi-epizod-2-sichovistriltsi (дата звернення: 20.01.2026).
18. Липа Ю. Галичани над морем (Одеса 1917–1918). Літопис Червоної Калини. Ілюстрований журнал історії та побуту. 1936. Ч. 3. С. 7–12.
19. Марітчак Т. Останні дні ІІ Осадного Корпусу. Декілька завваг з приводу спомину о. І. Бобиляка. Літопис Червоної Калини. Ілюстрований журнал історії та побуту. 1936. Ч. 3. С. 3–6 .
20. Некролог В. Змієнка. Діло. 01.11.1938.
21. Крет М. Фонди ЦДАВО України як джерело дослідження діяльності генерал-хорунжого Армії УНР Всеволод Змієнка. Воєнно-історичний вісник. 2024. 3(53). С.59–60. DOI: https://doi.org/10.33099/2707-1383-2024-53-3-58-67
22. Гулай В. Регіональна ідентичність мешканців Галичини та «галицький атономізм»: сучасні політико‑культурні та інституційно‑процедурні практики. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. URL: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/gulai_regionalna.pdf (дата звернення: 21.01.2026).