ІНСТИТУТ ГЕНЕРАЛЬНИХ КОМІСАРІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ В УМОВАХ «НОВОГО ПОРЯДКУ»
Анотація
У статті здійснено комплексний аналіз інституту генеральних комісарів як ключового елементу системи цивільного управління, запровадженої нацистською владою на території Півдня України в умовах реалізації політики «нового порядку» в роки Другої світової війни. Акцентовано увагу на тому, що саме генеральні комісари відігравали провідну роль у практичному впровадженні окупаційних директив на регіональному рівні, поєднуючи адміністративні, політичні, економічні та репресивні функції. Показано місце генеральних комісаріатів у владній ієрархії рейхскомісаріату «Україна» та окреслено специфіку їхньої взаємодії з центральними органами нацистського управління. Особливу увагу приділено діяльності генеральних комісарів на Півдні України, що дозволяє виявити як загальні риси функціонування окупаційної адміністрації, так і регіональні особливості, зумовлені соціально- економічними та демографічними чинниками. Наголошено на тому, що слабка координація між центральною владою рейху та місцевими адміністративними структурами, а також внутрішні суперечності в нацистській управлінській вертикалі сприяли зростанню автономії генеральних комісарів і формуванню різних моделей управлінської практики. Проаналізовано кадровий склад генеральних комісарів, їхній попередній партійний і адміністративний досвід, а також вплив особистісного чинника на характер здійснення окупаційної політики. На прикладі біографій К. Зельцнера, Е. Опермана та А. Фрауенфельда простежено, як індивідуальні управлінські стилі визначали специфіку реалізації репресивних, економічних і пропагандистських заходів у межах окремих генеральних округів. Зроблено висновок, що інститут генеральних комісарів мав виразні риси колоніального типу управління, був спрямований на максимальну експлуатацію ресурсів окупованих територій і водночас залишався внутрішньо суперечливим та нестабільним елементом нацистської адміністративної системи.
Посилання
2. Азовский вестник. 1943. 31 июля.
3. Беллецца С. А. Освіта в Україні під час нацистської окупації (на матеріалах Дніпропетровської області). Український історичний журнал. 2010. № 3. С. 78–91.
4. Беркгоф К. Жнива розпачу: Життя і смерть в Україні під нацистською владою. Київ : «Критика», 2011. 455 с.
5. Верхнєдніпровська газета. 1943. 21 серпня.
6. Голос Дніпра. 1942. 08 листопада.
7. Голос Дніпра. 1942. 22 грудня.
8. Голос Дніпра. 1943. 14 березня.
9. Голос Дніпра. 1943. 15 квітня.
10. Гончаренко О. М. Функціонування окупаційної адміністрації Рейхскомісаріату «Україна»: управлінсько-розпорядчі та організаційно-правові аспекти (1941–1944). Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. 600 с.
11. Гончаренко О. М. Організаційно-правове забезпечення функціонування окупаційної адміністрації Райхскомісаріату «Україна» (1941–1944 рр.) : автореф. дис. ... д-ра іст. наук : 07.00.01. Переяслав-Хмельницький, 2011. 44 с.
12. Гончаренко О. М., Куницький М. П., Лисенко О. Є. Система органів місцевого управління на території райхскомісаріату «Україна» та «військової зони». 1941–1944 рр. Київ, 2014. 151 с.
13. Господаренко О. В. Діяльність місцевих органів влади і самоврядування на Півдні України у 1917–1920 рр.: соціально-економічний аспект : автореф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.01. Донецьк, 2005. 18 с.
14. Загорулько М. М., Юденков А. Ф. Крах экономических планов фашистской Германии на временно оккупированной территории СССР. Москва : «Экономика», 1970. 376 с
15. Запорізький рахунок Великій війні. 1939–1945 / Ф. Г. Турченко, В. М. Мороко, О. Ф. Штейнле, В. С. Орлянський [та ін.]; Ф. Г. Турченко (наук. ред.). Запоріжжя : Просвіта, 2013. 416 с.
16. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. Париж ; Нью-Йорк ; Львів, 1993. 684 с.
17. Левченко Ю. І. Особливості реалізації політики окупаційної влади в адміністративно-територіальних одиницях
України 1941–1944 рр. : дис. … канд. іст. наук : 07.00.01. Київ, 2015. 319 с.
18. Мелітопольський край. 1942. 12 вересня.
19. Мелитопольский край. 1943. 27 марта.
20. Мелитопольский край. 1943. 22 мая.
21. Мелитопольский край. 1943. 22 июня.
22. Новая жизнь. 1943. 15 июля.
23. Нове життя (Первомайськ). 1942. 31 жовтня
24. Нове життя (Первомайськ). 1942. 07 листопада.
25. Нове життя (Первомайськ). 1942. 13 грудня.
26. Нове життя (Первомайськ). 1943. 14 травня
27. Нове життя (Первомайськ). 1943. 07 вересня.
28. Нове Запоріжжя. 1943. 21 серпня.
29. Нове Запоріжжя. 1943. 4 вересня.
30. Новий час. 1943. 11 квітня.
31. Перехрест О. Г. Українське село в 1941–1945 рр.: економічне та соціальне становище. Черкаси : ЧНУ імені Б. Хмельницького, 2011. 668 с.
32. П’ятихатська газета. 1943. 11 серпня.
33. Рекотов П. В. Органи управління на окупованій території України (1941–1944 рр.). Український історичний журнал. 1997. № 3. С. 90–101.
34. Сугацька Н. В. Місцева адміністрація та самоуправління на Півдні України в часи нацистської окупації краю (1941–1944 рр.) в контексті подій Холокосту. Південний архів (Історичні науки). Херсон, 2005. Вип. ХХ . С. 148–153.
35. Сугацька Н. В. Створення місцевої адміністрації та органів місцевого самоврядування на півдні України в часи нацистської окупації краю. Сучасний вимір держави та права. Миколаїв, 2008. С. 143–145.
36. Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів. Т. 1 / упоряд. і передмова В. Косика. Львів, 1997. 384 с.
37. Українська думка (орган Новогеоргіївського районового та міського управління). 1943. 8 березня.
38. Ферґюсон Н. Цивілізація. Як Захід став успішним. Київ : Наш формат, 2017. 488 с.
39. Belezza S. A. Il tridente e la svastica. L’occupazione nazista in Ucraina orientale. Milano : Franco Angeli, 2010. 245 p.
40. Frauenfeld A. Und trage keine Reu’: vom Wiener Gauleiter zum Generalkomissar Krim. Leoni am Starnberger See : Druffel-Verlag, 1978. 303 S.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
