ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ПОРУБІЖЖЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА СПЕЦИФІКА (НА ПРИКЛАДІ ВІДБУДОВИ ТА РЕСТАВРАЦІЇ КУЛЬТОВИХ СПОРУД)
Анотація
Особливості національної історичної пам’яті визначаються цілою низкою специфічних складових, серед яких і релігійний світогляд. У цьому сенсі українсько-польське порубіжжя є надзвичайно колоритним регіоном, адже тут паралельно співіснують православ’я та католицизми, які поряд, із менш масовими релігіями, складають культурно-світоглядний ландшафт досліджуваного регоіну. Візуальною однакою українсько-польського порубіжжя, в досліджуваному сенсі, є тісне переплетення культової архітектури, відбудова та реставрація якої вивчається у представленій статті та ананалізується вплив культурно-релігійного ландшафту на формування і трансформації історичної пам’яті мешканців порубіжжя. Адже не секрет, що впродовж століть українці та поляки не лише спільно приживали на порубіжних землях, але й спільно створили багату культурну спадщину, що представлена, у тому числі, культовими спорудами, які, нажаль, у радянський період здебільшого зазнали руйнації та перебудов. За понад три десятки років незалежності РП та України культові споруди порубіжжя було відбудовано та реставровано. Історична пам’ять кожної нації – це багатогранний комплекс складових, що включає у себе сукупність уявлень, знань та образів минулого, які зберігаються в колективній свідомості суспільства та передаються із покоління в покоління. У представленій статті акцентується на релігійній складові історичної пам’яті, яка не просто є виразною рисою національної ідентичності, але візуалізує специфіку українсько-польського порубіжжя. Адже саме тут тісно переплітаються польська та українська культури, історія, традиції, на порубіжних землях сформувалася особлива прикордонна ідентичність та спільна українсько-польська культурна спадщина, складовою якої є культові спруди що належать Православній, Римо-католицькій та Українській греко-католицькій Церквами. Релігійна та культурна багатогранність формує національну ідентичність, допомагає усвідомити спільну історію та культуру, базуючись не на сухих фактах, а на емоційному та візуальному сприйнятті
Посилання
2. Волга Л. Звітує Держкомнацміграції. Урядовий кур’єр. 1999. 20 березня. С. 11.
3. Голак-Горбачевська Т. Римо-католицька Церква у Львові на початку ХХ І століття: взаємини з Українською греко-католицькою Церквою. Катедральні записки. Вип.1: Міжконфесійні відносини в Україні: історія та сучасність (до 650-річчя заснування Луцької дієцезії) : кол. Монографія/ відп. ред П. Хомяк. Суми: Університетська книга, 2025. С. 146–162.
4. Завалень Є. Про охорону пам’яток церковної архітектури перемищини після 1947 року. Перемиські дзвони. 1995. № 1. С. 21–23.
5. Закон України «Про свободу совісті та релігійних організацій» від 21.04.1991 р. Відомості Верховної Ради України. 1991. № 25. С. 283.
6. Постанова Кабінету міністрів України від 21 вересня 1998 р. № 1482 «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1482-98-%D0%BF#Text (дата звернення 12.04.2024 р.).
7. Притулюк В. До питання охорони пам’яток церковної архітектури на українсько-польському прикордонні у 90-х роках ХХ століття. Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. Випуск ХVІІІ. Луцьк: Вежа-Друк, 2023. С. 325–330.
8. Притулюк В. Українськопольське порубіжжя – порубіжжя релігій: становище Греко-католицької, Римо-католицької тп Православної церков у 90-х роках ХХ століття – на початку ХХ І століття. Катедральні записки. Вип. 1. Міжконфесійні відносини в Україні історія та сучасність (до 650-річчя заснування Луцької дієцезії) : кол.монографія / відп. за випуск П. Хомяк. Суми: Університетська книга, 2025, С. 135–145.
9. Про охорону культурної спадщини. Закон України від 8 черв. 2000 р. № 1805-ІІІ. URL: http: //zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 (дата зверення: 10.11.2020 р.).
10. Стрільчук Л. Радянізація та репресії на землях Західної України у період вересня 1939 р. – червня 1941 р. Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. Число 30. Видавничий дім «Гельветика», 2024. С. 113–118.
11. Стрільчук Л., Стрільчук В. Інституційні складові українсько-польських гуманітарних взаємин і спрвробітництва. Луцьк, 2013, 258 с.
12. Стрільчук Л., Хом’як П. Радянізація духовної сфери Волині (вересень 1939 – червень 1941 роки). Volhynia during the Second World War: Socio-Political Situation, Interethnic Relations, and Sovietisation : Scientific monograph ; Edited by Liudmyla Strilchuk. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2025. Р. 184–206.
13. Україна в міжнародно-правових відносинах / Відп. ред. : Ю. С. Шемшученко та В. І. Акуленко. Кн. 2 : Правова охорона культурних цінностей. К. : Юрінком Інтер, 1997. 864 с.
14. Хом’як П. П. Римо-католицьке духовенство Львівської та Луцької дієцезій у 1939–1991 роках: особливості діяльності: монографія. Рига, Латвія : Baltija Publishing, 2025. 268 с.
15. Drozd R., Halczak B. Dzieje Ukraińców w Polsce w latach 1921–1989. Warszawa, 2010. S. 137–138.
16. Hlebowicz A. Sytuacja Polaków na Ukrainie. Ośrodek Studiów Wschodnich «Biuletyn Ukraiński». nr 6–7, lipiec 1994, S. 15–16.
17. Neal, A. (1998). National Trauma and Collective Memory: Major Events in the American Century, Armonk, New York. 458 р.
18. Zawaleń E. Zatrymać zagładę cerkwi. Перемиські дзвони. 1994. № 3. С. 20–22.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

