ПОЛІТИКА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я США У ДИНАМІЦІ  ПОЛІТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Ольга Сокуренко

doi:10.32782/2305-9389/2025.33.47

Ольга Сокуренко Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://orcid.org/0009-0007-8423-6860

DOI: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2025.33.47

Ключові слова: система охорони здоров’я США, політика охорони здоров’я, медична реформа, політична поляризація, передвиборча програма, політична боротьба, політичні партії США, публічна політика

Анотація

У статті проаналізовано особливості функціонування системи охорони здоров’я у США, доведено її роль не лише як механізму надання медичних послуг, а й як ключового чинника політичного розвитку, суспільної довіри та стабільності. Вона розглядається як простір активної політичної боротьби, де перетинаються інтереси держави, бізнесу та громадянського суспільства, а ухвалювані рішення безпосередньо впливають на доступність і якість медичних послуг.Проаналізовано структурні особливості американської моделі, де історично сформувалася домінуюча роль приватного страхування у поєднанні з державними програмами Medicare і Medicaid. Така конструкція зумовила фрагментацію системи та створила глибокі диспропорції у доступі до медичних послуг між регіонами та соціальними групами, що посилюється політичною автономією штатів.Розглянуто реформу Affordable Care Act як ключовий етап у спробі уніфікації базових стандартів і розширення доступу до медичних послуг. Попри масштабні політичні конфлікти більшість положень реформи збережено, проте скасування фінансових санкцій у 2017 р. та скорочення фінансування інформаційних кампаній призвели до зниження рівня залучення населення до системи страхування.Досліджено глибоку політичну поляризацію навколо питань охорони здоров’я. Дискусії щодо реформування Medicaid і Medicare, обов’язкової вакцинації, регуляції фармацевтичного ринку та репродуктивних прав підтвердили глибинний ідеологічний розкол між основними політичними силами США.Доведено, що американська система охорони здоров’я є політично насиченим і структурно фрагментованим простором, де поєднуються ідеї індивідуалізму, ринкової свободи та суспільної солідарності. Подальший розвиток цієї моделі визначатиметься здатністю політичної системи усувати інституційні бар’єри, досягати стійких компромісів і реагувати на ключові виклики у сфері охорони здоров’я.

Посилання

1. Economic implications of health care burden for elderly population / B. Tang та ін. INQUIRY: the journal of health care organization, provision, and financing. 2022. Т. 59. Р. 004695802211215. URL: https://doi.org/10.1177/00469580221121511
2. Gherghina S., Volintiru C., Sigurjonsson T.O. Making a difference: the effects of institutional resilience in society during COVID-19. European political science. 2022. URL: https://doi.org/10.1057/s41304-022-00380-y
3. Mao Y. Why do democracies respond differently to COVID-19? A comparison of the United States and South Korea. Frontiers in public health. 2024. Т. 11. URL: https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1285552
4. DellaVigna S., Kim W. Policy diffusion and polarization across U.S. states. Cambridge, MA : National Bureau of Economic Research, 2022. URL: https://doi.org/10.3386/w30142
5. Engels C. Medicare & Medicaid vs. TRICARE: a benefits and cost comparison : thesis. 2014. URL: http://hdl.handle.net/10945/43907
6. Blumenthal D. Employer-Sponsored health insurance in the united states – origins and implications. New england journal of medicine. 2006. Т. 355. № 1. Р. 82–88. URL: https://doi.org/10.1056/nejmhpr060703
7. About the ACA. HHS.gov. URL: https://www.hhs.gov/healthcare/about-the-aca/index.html
8. A look at ACA coverage through the marketplaces and medicaid expansion ahead of potential policy changes | KFF. KFF. URL: https://www.kff.org/affordable-care-act/issue-brief/a-look-at-aca-coverage-through-the-marketplaces-and-medicaid-expansion-ahead-of-potential-policy-changes
9. Spadafore S. Path dependency and the politics of U.S. health reform. CUNY Academic Works. URL: https://academicworks.cuny.edu/gc_etds/6301
10. Trump’s and Biden’s plans for health care. NPR. URL: https://www.npr.org/2020/10/16/921237845/trumps-and-biden-s-plans-for-health-care
11. 2024 pre-election analysis: health care issues. ML Strategies | Government Relations | Consulting Group. URL: https://www.mlstrategies.com/insights-center/viewpoints/54001/2024-08-23-_024-pre-election-analysis-health-care-issues
12. Charter D. Trump policies: what will he do as president?. The Times & The Sunday Times. URL: https://www.thetimes.com/us/american-politics/article/what-happens-trump-wins-election-2024-xvc2qc0bv
13. Woolhandler S., Himmelstein D.U. Life or debt: underinsurance in America. Journal of general internal medicine. 2013. Т. 28. № 9. Р. 1122–1124. URL: https://doi.org/10.1007/s11606-013-2460-y
14. Understanding differences in health expenditure between the United States and OECD countries. Organisation for Economic Co-operation and Development. URL: https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2022/09/understanding-differences-in-health-expenditure-between-the-united-states-and-oecd-countries_cafc404c/6f24c128-en.pdf
15. Ярош Я. Політичні партії як суб’єкти громадянського суспільства. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2018. № 2(4). С. 146–155. URL: https://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/ 81/75. DOI: https://doi.org/10.29038/2524-2679-2018-02-146-156
16. Примуш М.В., Ярош Я.Б., Дубель М.В. Тенденції міжнародних політичних конфліктів сучасності. Acta securitatae volyniensis. 2023. № 2. С. 43–50. URL: https://doi.org/10.32782/2786-9385/2023-2-6
17. Семигіна Т. Етичний вимір політики охорони здоров’я. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/2c029b96-d778-4cb9-b3b6-28e272b0c238/content.