РЕФЛЕКСІЇ НАД ЗМІНАМИ ЕПОХИ МЕЙДЗІ В ЯПОНІЇ: КУЛЬТУРА Й СУСПІЛЬСТВО
Анотація
У середині ХІХ ст. суспільство Японії зазнало глибинної трансформації під час Реставрації Мейдзі, яку визначили вестернізація та модернізація. Перехід від ізоляціонізму до відкритості призвів до швидкої індустріалізації й технологічного прогресу, підвищення рівня життя, освіти й соціальної мобільности. У країні висунули гасло «вакон-есай» (японський дух – західні знання), тому цю епоху ще називають епохою західного просвітництва.Авторка статті досліджує шлях Японії від закритого суспільства до процвітаючої нації, розвінчуючи романтизовані уявлення «про старі добрі часи» й аналізуючи глибинний вплив на культуру та суспільство. Зміна статусу самурайського класу вплинула на формування модерного культурного коду країни. Японія часів Мейдзі стала прикладом суспільства, яке переживало культурну травму й аналіз позиції суспільства в контексті цієї травми є важливим, адже японці мали сильне відчуття винятковості своєї культури. Саме тому засвоєння західних знань у філософії, соціології, політиці не спричинило до руйнування традиційної свідомості. Традиційне мистецтво Японії в епоху Мейдзі так само відчуло віяння нових традицій і використання нових технік. Нові суспільні трансформації торкнулися й зміни форм поезії. Водночас захоплення Японією пів століття по тому спричинило відкриття творцями зі Старого континенту культур позаєвропейських. Політичний розвиток спричинив низку експериментів у мистецтві, коли японська гравюра, кераміка, лак та інші артефакти потрапили на Захід. З Усесвітньої виставки в Парижі 1867 р. почалося справжнє захоплення Японією, вона викликала здивування й трепет. Деякі експерти говорять про культуру як елемент японської «м’якої сили». Таким чином, у статті проаналізовано еволюцію культури Японії епохи Мейдзі та її вплив на національні та європейські традиції.
Посилання
2. Jansen M. The making of Modern Japan. Massachusets : Cambridge the Belknap press of Harvard University Press, 2000.
3. Kazufumi M., Befu H. Japanese Cultural Identity. An Empirical Investigation of Nihonjanron. Japanstudien. 1992. № 4. P. 89–102.
4. Krahn L. A Differentiation of Influences of Japanese Culture in Mid-nineteeth Century France. Undergraduate Review. 1991. Vol. 4. Isue 1. P. 35–43.
5. Lyon-Bestor V, Bestor T.C., Yamagata A. eds. Routledge Handbook of Japanase Culture and Society. Abingdon : Routledge, 2011.
6. Pałacz-Rutkowska. Dzieje kultury japońskiej. Warszawa : PWN, 2023.
7. Rowell J. The Politics of Cultural Appropriation. The Journal of Value Inquiry. 1995. P. 137–142.
8. Stalker N.K. Japan: History and Culture from Classical to Cool. University of California Press, 2018.
9. Swale A. A Cultural History of Late Meiji Japan. Empire and Decadence. Handcover : Palgrave macmillan, 2023.
10. The visual culture of Meiji Japan. Negotiating the transition to modernity. Ayelet Zohar, Alison J. Miller (ed.). London & New York : Routledge, 2021. 216 p.
11. Шеремета А. Трансформація й еволюція культурних традицій Японії: від періоду Мейдзі (1868–1912) до сучасної доби. Літопис Волині. 2025. Ч. 32. С. 180–184.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


