ТРАНСФОРМАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ У ПРОГНОСТИЧНОМУ ВИМІРІ 2026 РОКУ: ПОЛІТИКО-МІФОЛОГІЧНИЙ ТА ІНСТИТУЦІЙНИЙ АСПЕКТИ

Світлана Ростецька

doi:10.32782/2305-9389/2026.34.32

Світлана Ростецька Державний вищий навчальний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» https://orcid.org/0000-0002-3836-8922

DOI: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2026.34.32

Ключові слова: національна ідентичність, регіональна ідентичність, українські біженці, політичний міф, мережева нація, множинне громадянство, асиміляція, цифрова суб’єктність, держава, політичні процеси

Анотація

Статтю присвячено комплексному політологічному аналізу процесів трансформації національної ідентичності українських біженців у контексті пролонгованої міграційної кризи станом на 2026 рік. Автор розглядає динаміку ідентифікаційних параметрів вимушених мігрантів, висвітлюючи ризики «тихої асиміляції» та ерозії національного ядра під тиском тривалого перебування в культурно відмінному середовищі. Наукова новизна дослідження полягає у застосуванні політико-міфологічного підходу для пояснення стійкості національної самосвідомості. Акцентовано увагу на тому, що в умовах територіального розриву з державним центром саме регіональна ідентичність та локальні політичні міфи стають ключовими психологічними стабілізаторами («якорями») національного самоусвідомлення. У роботі проаналізовано емпіричні дані міжнародних інституцій (UNHCR, IOM) та прогностичні звіти 2024–2026 років, що дозволило виявити тенденцію до формування «гібридної лояльності» серед української діаспори. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційних репатріаційних стратегій до інноваційної моделі «мережевої нації». Автор доводить, що збереження суб’єктності України у довгостроковій перспективі залежить від впровадження інструментів екстериторіальної політичної лояльності, зокрема множинного громадянства та цифрової суб’єктності через державні платформи. Окрему увагу приділено методології структурування політичного простору, де ідентичність розглядається як результат безперервної міфологізації та інституційної підтримки зв’язків із батьківщиною. Сформульовано рекомендації для державної політики, спрямовані на запобігання деструкції національного тіла держави та конвертацію міграційного виклику в ресурс глобального впливу через розвиток мережевих структур «глобального українства».

Посилання

1. Аналітична записка з питань порівняльного законодавства щодо множинного громадянства в зарубіжних державах. Дослідницька служба Верховної Ради України. 2024. URL: https://research.rada.gov.ua/uploads/documents/33072.pdf
2. Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. Київ: Критика, 2001. 272 с.
3. Лібанова Е. М. Демографічні виклики Україні та стратегія збереження людського капіталу. Вісник Національної академії наук України. 2023. № 10. С. 39–46. URL: https://nasu-periodicals.org.ua/index.php/visnyk/article/view/39-46
4. Ромців О. І. Множинне громадянство: чи справді українське законодавство потребувало модернізації? Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. № 11. С. 234–239. URL: https://visnyk-juris-uzhnu.com/wp-content/uploads/2025/11/39.pdf
5. Ростецька С. І. Регіональна ідентичність і національна держава: політика неприйняття та пошук компромісів у політичному просторі сучасної Європи: монографія. Одеса: Гельветика, 2021. 313 с.
6. Ростецька С. І. Регіональний міф як засіб формування регіональної ідентичності. Регіональні студії. 2019. № 17. С. 46–50.
7. Сміт Е. Національна ідентичність / пер. з англ. П. Таращука. Київ: Основи, 1994. 224 с.
8. Стан розвитку громадянського суспільства в Україні у 2024 – на початку 2025 рр. : аналіт. доповідь. Київ : НІСД, 2025. 48 с. URL: ttps://niss.gov.ua/publikatsiyi/analitychni-dopovidi/stan-rozvytku-hromadyanskoho-suspilstvav-ukrayini-u-2024-na
9. Центр економічної стратегії. Біженці з України: хто вони, скільки їх та як їх повернути? Фінальний звіт. Київ: ЦЕС, 2023. 78 с. URL: https://ces.org.ua/ukrainian-refugees-report/
10. Culp J. Democratic Citizenship Education in Digitized Societies: A Habermasian Approach. Educational Theory. 2023. Vol. 73, No. 2. P. 178–203. DOI: 10.1111/edth.12573. URL: https://hal.science/hal-04958843/document
11. Faist T. Dual Citizenship as Overlapping Membership. Migration Policy Institute. 2007. 18 p. URL: https://www. migrationpolicy.org/sites/default/files/publications/faist-final%5B1%5D.pdf
12. Levitt P., Glick Schiller N. Conceptualizing Simultaneity: A Transnational Social Field Perspective on Society. International Migration Review. 2004. Vol. 38, No. 3. P. 1002–1039. URL: https://globaldecentre.org/wp-content/uploads/2020/07/Levitt-Glick-Schiller-Conceptualizing-Simultaneity-A-Transnational-Social-Field-Perspective-on-Society.pdf
13. UNHCR. Ukraine Refugee Situation. Operational Data Portal. 2024. URL: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine
14. Vakhitov V., Zaika N., Kandul S. Return intentions of Ukrainian refugees: The role of national identity and pride. Journal of Behavioral and Experimental Economics. 2025. Vol. 115. 102344. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2214804325001193