ТУРЕЧЧИНА ТА ЄС: ПЕРЕГОВОРНИЙ ШЛЯХ ДО ЧЛЕНСТВА (1959–1989 рр .)

Анотація

Стаття присвячена аналізу переговорного процесу між Туреччиною та Європейським Союзом (ЄС) у 1959- 1989 роках, що має важливе значення для розуміння сучасних взаємин між сторонами; вивченню ключових етапів, механізмів і стратегій, які визначали розвиток співпраці між Туреччиною та ЄС у цей період. Висловлено думку відносно того, що переговорний процес між Туреччиною та Європейським Союзом щодо вступу Туреччини до складу об’єднання є однією з найдовших і найскладніших історій інтеграції в сучасній міжнародній політиці. У статті застосовано історичний та аналітичний підходи, які дозволяють глибше зрозуміти контекст і специфіку переговорного процесу. Виокремлено основні етапи інтеграційного шляху Туреччини, включаючи підписання Анкарської угоди 1963 року, Додаткового Протоколу 1970 року та Конвенції про Асоціацію 1971 року. Зазначено, що протягом цього періоду було створено інституційні механізми для підтримки діалогу, включаючи органи, відповідальні за моніторинг виконання домовленостей та координацію інтеграційних процесів. Проаналізовано політичні, економічні та геополітичні перешкоди, які впливали на перебіг переговорів. Зосереджено увагу на з’ясуванні основних перешкод та викликів на шляху Туреччини до потенційного членства в Європейському Союзі в окреслений період. Констатовано, що переговори між Туреччиною та ЄС у зазначений період заклали основу для подальшого діалогу, незважаючи на значні виклики та розбіжності між сторонами. Доведено, що період з 1959 по 1989 роки став важливим для формування основних підходів і механізмів співпраці, які значною мірою визначили подальший розвиток двосторонніх відносин. Отже, в період з 1959 по 1989 роки Туреччина заклала фундамент для інтеграції до Європейського Союзу, що стало важливою складовою її зовнішньої політики та стратегії модернізації. Процес пройшов через кілька значущих етапів, зокрема укладення Анкарської угоди 1963 року та Додаткового Протоколу 1970 року, що визначили рамки співпраці та поступового зближення сторін. Переговорний процес 1959-1989 років, не зважаючи на те, що він розвивався складними траєкторіями й характеризувався хвилеподібним характером, став основою для подальших етапів інтеграції, забезпечивши розуміння складнощів і можливостей взаємодії між Туреччиною та ЄС